29 липня – вшановують святого Каленика, мученика за Христову віру, якого погани спалили живцем. Це сталося у IV столітті в Малій Азії. Побожні християни, хоч і потайки, але з почестями поховали його обгоріле тіло.

Спостерігали, що цієї пори ще день ясний, однак ночі вже горобині, з грозами, блискавицями і громами. Поступово замовкають птахи, наче проводжають своїм мовчанням літо.

Народні прикмети:

-Дощовий день – хліб проросте в сніпках.

-Сонце палахкотить – встановиться суха погода.

-Не співають птахи – літо переступило свій поріг.

-Чим більше ранніх жовтих листочків на деревах і кущах – тим раніше прийде осінь.

-Корови втікають з пасовиська перед грозою.

-Чути грім при ясному небі – дощ може оминути; а коли небо вкрилося темними хмарами – дощу бути.

-Вранці серпня довго тримає вологу – може впасти дощ; потріскує під ногами – на суху погоду.

-Птахи, які відлітають у вирій, рано збираються у зграї – до ранньої і холодної осені.

До цього дня бажано завершити жнива, щоб «хліб не перестояв». Ідеться насамперед про  Південь і Схід України.

Тарас ЛЕХМАН