25 липня – Успіння Святої Анни, матері Пресвятої Богородиці. Але часто (за народною традицією) це церковне свято називають Відходом Анни у Вічність. Так само, як і на Успіння Матері Божої намагаються не вживати слів чи словосполучень «померла», «прийшла земна смерть», «завершився земний час». Так чи інакше, але вони стали нашими Небесними Охоронцями і Помічниками, що не є ознакою їхньої кончини.

Народі прикмети:

-День холодний – холодною буде зим.

-Холодні роси – далі літо надмірним теплом не потішить.

-Якою погода буде до обіду – такою зима буде до грудня; після обіду – після грудня.

-Промокло поле – промокне й зерно.

-Ластівки замовкли – на осінь чекають.

Хоч влітку під час жнив день увесь рік годує, але на свято Успіння Анни селяни намагалися не працювати. Сім’єю йшли до церкви на Богослужіння. Молодиці просили у достойниці Анни ласки, щоб завагітніти і народити дитину, особливо, коли йшлося про первістка.

Тарас ЛЕХМАН