Останні новини

НАВСЬКИЙ ВЕЛИКДЕНЬ

 

 

На перший четвер після Воскресіння Христового припадає так званий Навський Великдень – свято мерців. («Нав» від старослов’янського – «мрець»).

За давніми віруваннями, у цей день вони виходять зі своїх могил, стають дуже небезпечні, на них не впливають ні хрест святий, ні молитва. Мерці не чіпають тільки тих, хто облився свяченою водою. Непереливки було тим, хто не шанував своїх померлих родичів. Заборонялося у цей день називати душі «мерцями», «покійниками», тільки іменами. У помешканнях запалювали свічку або лампадку і ставили на підвіконня, щоб душі легше знайшли дорогу, на столі залишали для них коливо – поминальну страву.

Про Навський Великдень побутує безліч  переказів. Опівночі тієї доби на звуки труби або дзвона, що б’є тричі, мерці стають з могил і прямують до місцевої церкви. Попереду – священик, також померлий. Він виголошує молитву, після чого двері церкви самі відчиняються. Увесь померлий люд увіходить до храму і смиренно слухає відправу. Біля вівтаря стоять принишклі померлі діти, тримають у руках запалені свічки й крашанки, набиті клоччям. (Клоччя символізує потойбічний світ померлих). Після служби всі христосуються і виходять з церкви. Виголосивши проповідь, священик також виходить з храму і через молитву зачиняє його двері. Все дійство має відбутися до третіх півнів, бо інакше мерці не повернуться до своїх могил, а будуть блукати світом аж до наступного Навського Великодня.

Звісно, живим спостерігати за такими дійствами не можна!..

Тарас ЛЕХМАН

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.