15 січня вшановують святих достойників Христової Церкви Павла Тивайського та Івана Кущника. Але це ще й дев’ятий день після величного свята Водохреща – Богоявлення Господнього. Число «9» доволі знакове не тільки у християнстві. Тому він (9-тий день після Водохреща) позначився і на давньому народному календарі українців. Його традиційно називають Виденням,Віданням, рідше – Баченням, Видінням.

За давніми віруваннями (але вже продиктованими впливом християнства) нашого народу, у ніч на Видення (так само, як і в ніч на Різдво Христове, у Святий вечір) Господь Бог відпускає з «того світу» душі праведників, щоб ті побачили свої тіла у могилах, дізналися, як вшановують пам'ять про них сущі, чи моляться за них…

Звичайно, все це – лишень повір’я, однак не без моральної основи. Вони вкотре нагадують нам про те, що за душі померлих потрібно молитися повсякчас – чи то у дома, чи то в церкві!

…Одна із зворушливих апокрифічних легенд розповідає, що у ніч на Видення до маленьких діточок уві сні приходять їхні померлі матері. Вони їх пестять, голублять, синочкам зачісують чупринки, донечкам заплітають косички, наспівують колискових пісень, поводяться наче живі, а не померлі матері.

Все ж народні прогностичні прикмети пов’язані саме з днем Івана Кущника:

-На Івана Кущника іній на садових кущах – вродять ягоди.

-У цей день ожеледиця – буде недорід зерна.

-Вітер на Кущника – рік буде вологий.

-Туман цього дня – до врожаю.

Тарас ЛЕХМАН