28 серпня – свято Успіння Пресвятої Богородиці, яке символізує перехід Пречистої Діви Марії після завершення Нею земного життя у сан Цариці Небесної, нашої Заступниці. І тому це свято, здавалося б, має бути сумне, але воно аж ніяк не говорить про смерть, а про Вічність, про перехід Богородиці на Небо до Свого Сина Ісуса Христа.

Про більшість подій з життя Діви Марії ми дізнаємося з апокрифів Якова.

У народі Успіння називають Першою Пречистою. Перша. Відтак – не остання. Бо є ще Друга Пречиста – Різдво Пресвятої Богородиці та Третя Пречиста – Введення у храм Діви Марії.

Доводилося чути й таке, що Третя Пречиста – це свято Покрови Божої Матері, а Четверта – це вже свято Введення. Але це лише народна традиція і, заради істини, доволі малопоширена, яка ще й суперечить церковній. Адже свято Покрови, на відміну від Успіння, Різдва Богородиці та Введення, не пов’язане з безпосереднім життям Діви Марії – Богоматері. Та нехай і вона має право на існування, оскільки вкотре возвеличує Царицю Небесну,  ми вкотре складаємо Їй подяку за ласки, опіку і турботу.

Перша Пречиста вже належить до осінніх свят.

У народі кажуть:

-Перша Пречиста – поле чисте (зібрано хліб).

-Перша Пречиста кличе у вирій ластівок.

-На Першу Пречисту відлітають у вирій лелеки.

-Перша Пречиста дерева і кущі золотить.

-Прийшла Перша Пречиста – настала пора осінніх квітів.

-Перша Пречиста любить теплу погоду.

-На Успіння не можна журитися!

Тарас ЛЕХМАН