10 липня – свято преподобного Самсона.

…Спливає Петрівка, невдовзі розпочнуться жнива. У давніші часи у селянина до свята Самсона вже були наготовлені серпи і коси. Та боялися, щоб у цей день не випав дощ, особливо рясний, тривалий, бо тоді дощитиме сорок днів. А якщо на Петра і Павла (12 липня) дощова погода посилиться, то Прокіп (21 липня) «замочить сім кіп». Тому у народі преподобного Самсона називали – Мусоном, Сіногноєм. Вірили, що відвернути стихію, негоду може тільки ревна молитва. Навіть замовляти Богослужіння у церкві.

Вдавалися (не без того) і до магічних дій. Аби задобрити Самсона, варили йому на іменини пісний борщ з молодої городини. Пісний, бо ще триває Петрів піст.

У дитячій пісеньці співається навпаки:

-Падай, падай, дощику!

Зварю тобі борщику…

А тут навпаки… Втім, на грядки дощ потрібен… Отож, селянину ніколи не догодиш погодою!..

З народних спостережень:

-Якщо на Самсона дощ – сім тижнів також.

-Дощ на Самсона, то і бабине літо буде мокрим, і до нього не краще.

-Спекотний Самсон – сухі жнива.

-На Самсона туман – будеш збирати білі гриби.

-Уночі немає роси, а на долинах немає туману – на негоду.

-Перед негодою птахи сильно кричать, але пісень не співають; багато й довго літають, кружляють, обскубуються.

-Ворони під хмари залітають – до негоди.

-Мухи гудуть – на дощ.

Тарас ЛЕХМАН