14 січня — свято Василія Великого, Старий Новий рік. А днем передує йому Меланка, яка ходить від хати до хати з вертепом — Козою. Вона і приносить Щедрий вечір.
Як і у Святий вечір, перед Різдвом Христовим, родина збирається за столом. Але на столі не обов'язково мають бути пісні страви, адже минув Різдвяний піст. Та й протягом дня майже ніхто не дотримувався строго посту. Тому цей вечір ще називають Багатим. До речі, страви готували, розпалюючи у печі «живий вогонь» за допомогою кресала, або терли поліном до поліна.
Перед тим, як сідати за стіл, для годиться - молилися, вітали один одного з прийдешнім Новоріччям і загадували бажання. Розмова за столом була веселою, жартівливою. Не годилося сумувати у Новорічну ніч. Сиділи допізна, до півночі, щоб зустріти Старий Новий рік, привітати Василів і Василин з іменинами. Навіть малих дітей не вкладали рано спати, якщо ті самі не просилися. Для них це також було свято, розвага.
Все ж не багатий на різноманітні страви стіл ставав окрасою, основою Щедрого вечора, а колядки, щедрівки, які лунали у кожній хаті. Духовність - понад усе!
Звісно, для урізноманітнення не обходилося без ворожінь. Наприклад, клали батькові (так, щоб той не бачив) у чоботи вуглинку і скибку хліба. А батько мав попросити подати чи то лівий, чи то правий чобіт. Якщо натрапив на вуглинку - буде голодний рік, на хліб - багатий.
Або таке ворожіння. Коли на Василія була зоряна ніч, посеред двору ставили відро з водою. Якщо у воді побачив відображення зірки, спіймав його долонями (зачерпнув з водою), то будеш щасливим увесь рік.
А ось з самого ранку 14 січня, господарі вже мали бути «на чатах!», щоб хлопчик-посівальник (полазник) не застав їх сплячими у ліжку. Бо тоді весь рік проспиш, стане з тебе ледащо. Хлопчик щедро сіяв жито, пшеницю, віншував, вітав з Різдвом Христовим, Новим роком, Василем. В усіх старих новорічних посіваннях, віншуваннях - побажання добра, злагоди, здоров'я, достатку у домі, врожаю на хліб, приплоду домашніх тварин і птиці. Ходили хлопчики (образ Нового року) посівати ще до ранкової церковної відправи.
Марновірні люди остерігалися, щоб на Василя першою до хати не зайшла жінка, бо принесе лихо на весь рік. Чекали того ж хлопчика-полазника чи багатого чоловіка. Нікому нічого не позичали. Вважали, що від позички не буде прибутку...
Народні прикмети:
- На Василя сильний мороз і падає дрібний сніжок - на врожай, на здоров'я людей і тварин; коли тепло і без снігу - на неврожай і хвороби.
- Багато пухнастого інею на деревах і кущах - до доброго медозбору.
- Сніг випаде в цей день - буде багатий рік.
- Домашні тварини лягають головами до сходу - на хлібний рік.
Тарас ЛЕХМАН