Останні новини
01 жовтня 2024
30 вересня 2024

ПО ВСЬОМУ СВІТІ СТАЛА НОВИНА...

 

7 січня — Різдво Христове, друге після Великодня за значенням свято церковного календаря.

До Різдва готуються заздалегідь, а напередодні відзначають Святий вечір. Цих два дні вважаються «сімейними святами». Отож, після відвідин Богослужіння у храмі, всі «сидять удома». Колядувати ходять, навіть для церковних потреб, починаючи з 8 січня - свята Собору Пресвятої Богородиці.

Спозаранку перед Святим вечором господиня бралася до приготування дванадцяти пісних страв - борщ, голубці, вареники, риба (печена, копчена, смажена...), балабухи... Жодної з них не можна було скуштувати аж до вечора. Надвечір'я Різдва Христового - строгий піст! Серед страв, як поминальні, неодмінно мали бути кутя та узвар. Тому після вечері не прибирали стіл, щоб і праведні душі померлих могли повечеряти. Бог у цей час відпускає їх на землю. Для них залишали полумисок з водою і чистий рушник, щоб могли вмитися з далекої дороги.

Роботою, підготовкою до Святого вечора були зайняті всі. Маленькі діточки спостерігали, як мама клопочеться біля печі, старші дівчатка допомагали матусі. Господар заготовляв сіно, солому для худоби, носив їх зі стіжків у хлів, щоб у свята не працювати. Хлопчики відгортали сніг, прокладали стежки, носили воду, дрова. Все відбувалося у мирі та злагоді, не можна було гримнути на когось образливим словом, навіть терпіли «витівки» котика та песика, бо ті у Святий вечір розкажуть Новонародженому Ісусикові, які в них лихі господарі, накличуть на них гнів Божий.

Сідали вечеряти з першою зорею. Запаливши свічку, насамперед молилися за померлих, потім за здоров'я живих, просили у Господа, щоб дав їм дожити до наступного Святого вечора, Різдва Христового.

Особливі дійства відбувалися, коли господар клав під стіл оберемок сіна (Ісус Христос народився на сіні) і вносив дідуха (житній або пшеничний сніп, туго перев'язаний перевеслом) - символ міцності і єдності роду, поколінь, достатку. Коли ж мама ставила кутю на стіл (з неї розпочинали вечерю), усі присутні, насамперед діти, кудкудакали, кукурікали, щоб був приплід домашньої птиці.

За вечерею мали скуштувати всі дванадцять страв, і то неодмінно, хоча б потрішечки, аби не образити господиню. Діти, безперечно, надавали перевагу солодкій куті та балабухам. Потім частину страв діти відносили старим самотнім людям, убогим, малим сиротам. Траплялося, що сусіди гуртом готували для них вечерю, або запрошували до себе в гості повечеряти. Малеча не забувала навідатися до хресних батьків, принести їм гостинці (ту ж часточку святої вечері), привітати, заколядувати. (Це вже окремі випадки, коли на Святий вечір ходили у гості. Таких гостей завжди чекають!).

Після вечері, помолившись, довго колядували. Серед найпопулярніших колядок - «Бог Предвічний народився» (її вважають Різдвяним Гімном, тож з неї починали), «Нова радість стала», «По всьому світі стала новина»...

Вранці на Різдво Христове, або ще й опівночі йшли до церкви на Богослужіння, після якого всім миром віталися:

- Христос Рождається!

- Славімо Його!

У народі кажуть:

- Різдво обходиться без паски, але не без куті!

- На Різдво літають сніжинки - будуть літати бджоли.

- На Різдво загадуй погоду на Петра і Павла (12 липня).

- Молодий місяць на Різдво - рік буде неврожайний.

Тарас ЛЕХМАН

 

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.