6 січня, напередодні Різдва Христового, коли готуємося до зустрічі Святого вечора, не забудьмо згадати про Свято Євгенію. Адже саме цього дня її вшановують у церквах східного обряду.

Вона загинула за віру в Ісуса Христа 257 року в Римі. Поховали дівицю-великомученицю на цвинтарі Апроніяна, де згодом побудували на її честь церкву-базиліку.

На свято Євгенії ковалі зранку, навіть без потреби, запалювали у кузнях вогонь, щоб «лихого відігнати». Він мав горіти до першої вечірньої зірки, яка сповіщала, що син Божий народився. Але народні повір'я стверджують протилежне: лихий сам боїться ковалів - приборкувачів вогню і металу. Принаймні, згадайте гоголівського Вакулу з «Вечорів на хуторі біля Диканьки», хоч його мама Солоха якраз і була відьмою...

Народна прикмети:

- У Різдвяну ніч відьма місяць сховала і зорі погасила (темна, похмура ніч) - літо буде мокрим.

- Мокрий сніг у Різдвяну ніч - мокре літо.

- Господар радіє на Святий вечір глибокому щільному снігу і міцному морозу, бо вони віщують добрий врожай.

- Перед Різдвом сухий сніг мете - у вулики мед принесе.

Тарас ЛЕХМАН