Купалом, Купайлом називають давньослов'янського язичницького бога родючості, врожайності, лікарських рослин та добробуту. Деякі елементи свята збереглися і до наших днів. До нічних ритуалів входить запалювання живого вогню (потрібно терти сухими полінами одне об одного), стрибання через нього з метою «очищення», пускання дівчатами по річці сплетених вінків з живих квітів, одягання масок з метою «обдурити злих духів», спалення солом'яного опудала Марени, яка символізує смерть, темряву. Не обходиться і без обрядових купальських пісень. Вважається, що зібрані напередодні (6 липня) Івана Купала лікарські трави мають особливо цілющу силу, здатні вилікувати будь-які хвороби, навіть ті, перед якими професійні медики безсилі.

А от на саме Різдво Івана Хрестителя (7 липня) - велике церковне свято молодь уже не розважалася. Зранку всі (і старі, і малі), святково одягнені йшли на Богослужіння до храму. Зрештою, весь день мав бути присвячений молитві, духовним роздумам, добрим щирим розмовам за сімейним столом, особливо, якщо в родині були іменинники - Івани, Іванни, які народилися у липні.

Тільки господар час від часу відволікався, спостерігав за погодою, прогнозував майбутній врожай. Тому у цей день Івана Хрестителя ще називали Господарником.

Народні прикмети:

- Роса на липневого Івана - буде добра отава і врожай огірків.

- Зійде ясне сонечко на Івана - буде добро погода впродовж кількох днів.

- Ясний Іван - на добру жнивну погоду.

- Мокрий Іван хліб підмочить. Але коли до Івана була посуха, то Іванів дощ - золото.

- Зоряна ніч на Івана -  буде багато горіхів і грибів.

- Тільки після Івана шукай білих грибів.

- Прийшов Іван, а колос цупкий, тоді готуй серп.

- За Іваном жнива спіють.

- На Івана - молода картопля.

- На Івана достигає чорниця («Іванова ягода»).

Тарас ЛЕХМАН