Із Трійцею пов'язаний Петрівський піст. Він припадає на другий тиждень після Зелених свят і завжди розпочинається у понеділок, а триває до свята Петра і Павла (12 липня). Отож, Петрівський піст може бути довшим, або коротшим, залежно від того, коли припала Трійця (радше сказати - «рухоме свято» Великдень). Цього року Петрівський піст (Петрівка - така назва поширеніша) розпочинається 20 червня.

У народі особливо не дотримувалися застережень посту (щоправда, уникали вживання алкоголю). Зважаючи на тяжку фізичну працю, селяни навіть вживали молочні продукти, подекуди м'ясні. Потрібно було відновлювати сили. Адже з Петрівкою, як правило, співпадають сінокоси. Проте постійно готували борщ з молодої городини.

Сіно косити розпочинали в перший вівторок посту. Напередодні в понеділок намагалися не працювати.

Дівчата з початком Петрівки йшли до річки і пускали за течією клечальні вінки, спели на Трійцю спеціально для цього обряду.

Вважалося, що у цей день справляють свої ігри дикі звірі.

Багато розваг молодь дозволяла собі перед святом Різдва Івана Хрестителя (у Купальську ніч з 6 на 7 липня).

На Петрівку припадають найкоротші ночі та найспекотніші дні.

Побутують такі приказки:

- У Петрівку день, як рік. Тут ідеться не тільки про тривалість дня, а й про те, що день (праця) рік годує.

- Мала нічка-петрівочка...

- Хочеться у Петрівку льоду.

- Петрівка - на хліб голодівка (вичерпуються торішні запаси хліба).

- Навіть ледар у Петрівку не замерзне.

- Нема снігу на Петрівку...

Тарас ЛЕХМАН