30 квітня вшановують святих Симеона, Акакія, Зосима і Саватія. Останніх з двох названих преподобних отців вважають покровителями бджіл та пасічництва, як виду господарської діяльності. Отож для пасічників це особливе свято!
У цей день вони тричі обходили кожен вулик зі страсною свічкою (її запалюють і освячують у церкві у Чистий четвер перед Великоднем під час відправи Старстей Христових) та свяченою водою (здебільшого брали стрітенську), скроплювали вулики, щоб бджоли були працьовитими, добре роїлися, приносили багато меду.
Побутував і такий звичай. На Святий вечір посеред пасіки закопували глечик з вареною пшеницею і стільниковим медом (мед брали тільки з власної пасіки). На свято Зосима (інколи у перший день Великодня) його відкопували, а рідиною обмазували всі вулики, або ставили хрестики на них, вважаючи, що бджоли не будуть втікати з пасіки.
Як правило, кожен пасічник зберігав удома ікони святих Олексія, Зосима і Саватія.
Народні прикмети:
- На Зосима тепло - буде багатий медозбір.
- На Зосима бджоли активно працюють - забезпечать достаток меду.
Народна приказка: «На Зосима бджола літає, мед збирає, сама меду не потребує, а людей медом годує».
Сприймаймо сказане, як перебільшення. Бджолині рої роблять запаси меду з надлишком. Це ми, люди, їх грабуємо...
Подякуйте бджілці!