Останні новини
01 жовтня 2024
30 вересня 2024

СИВАЯ ГРИВОНЬКА



18 березня — свято Конона. У народі його вважають покровителем коней. Тому у цей день господарі давали своїм гривастим помічникам відпочити, не запрягали їх до праці. А якщо коні раптом хворіли, то їх власники молилися до Святого Конона, як і до Святого Миколая-Чудотворця. Він також вважається їхнім «патроном».Не випадково, що саме 22 травня у свято Літнього Миколи, перший випас коней.
Існують апокрифічні перекази: коли Святий Ілля їде по небу у колісниці, то його кіньми править Конон.
Зайве переконувати, як український селянин шанобливо ставився до коней. Вироблено чимало раціональних навичок догляду за ними. Наприклад, недопустимо напувати спітнілу тварину холодною водою, їздити верхи без сідла чи перевантажувати воза (особливо, коли коні старі). Стежили, щоб збруя була зручна, не натирала коневі груди, боки. Не використовували на роботах жеребних кобил. Обережно ставилися до таврування молодняка у табунах, роблячи це ранньою весною, коли ще мухи не літають. Відразу змазували випалену ділянку шкіри гусячим жиром. Взагалі, молодняк (до трьох років) не запрягали. Влітку його випасали у табунах, винаймаючи пастухів, чи пасли по черзі. Взимку робочих коней зазвичай підковували, запобігаючи таким чином пошкодженню їхніх копит. І, звісно, стежили, щоб кінь завжди був нагодований. Адже для українця кінь - це не тільки помічник у праці, а й друг, розумна тварина!
* * *
P.S. Спогад з дитинства.
Мій дідусь, уже будучи пенсіонером, ще працював конюхом у радгоспі. Селяни називати таку працю - «фірман». Беріг коней і ретельно доглядав за ними. Дотепер пам'ятаю Сніжка і Сніжинку. Білі красені з довгими сивими гривами. Ніжна, лагідні, слухняні, працьовиті. До таких і батога не потрібно.
Траплялося, що завідувач ферми чи, навіть, директор радгоспу наказували дідусеві зайвий раз привези віз сіна, буряків, силосу. (Так, про всяк випадок, щоб коровам вистачило на сніданок). Якщо дідусь знав, що коні втомлені, напрацювалися, то категорично відповідав:
- Ні! Не поїду! Бачу, що на завтра худобі корму вистачить. А коням потрібно відпочити, належно попоїсти. Завтра вони надолужать і перевиконають норму. Коней не дам! Хочете, то самі запрягайтеся у воза і тягніть корм на ферму, а ні, то носіть у ряднах на плечах. (Відразу показував батога і кулака).
Хоч це були не власні дідусеві коні, а «державні», радгоспні, однак з ним ніхто не вступав у суперечку.
- Бережи коня! Тоді будеш мати доброго помічника, - навчав дідусь.
«Пікантно», що поряд з фермою знаходилася тракторна бригада (техніка з причепами), але у механізаторів постійно щось виходило з ладу... Коні не винні!

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.