28 листопада, відразу після свята апостола Пилипа, розпочинається Різдвяний піст, який триває шість тижнів, аж до свята Різдва Христового. У народі його називають Пилипівкою.

Осінньо-зимового довготривалого посту, першого після збирання врожаю, дотримувалися ревно. Ще майже недоторкані запаси солінь та городини, є вдосталь борошна, круп, бобових, олії, грибів, запасів яблук та груш. Отож цей піст легко було пережити.

Протягом Пилипівки ощадливо збирали сир і масло на прийдешні Різдвяні свята і наступні після них Масницю. Топлений і відціджений сир складали у сирні діжки, підсолюючи кожен новий шар і заливаючи його підсоленою гарячою сироваткою або топленим маслом. Накривали чистим полотном, дерев'яним кружком, а зверху клали важкий камінь, або, навіть жорна. Кожних два-три дні полотно прали і змивали кружки.

Тримали такий сир у льоху, де він міг зберігатися місяцями.

Той сир, що заливали маслом, щільно забивали дерев'яним денцем від діжки. Розкривали діжку найчастіше перед Масницею.

Спостерігали і за погодою:

- Іній на Пилипа - вродять льон і овес.

- На Пилипа відлига - Різдво з відлигою.

Після Пилипа вже не справляли весіль аж до Проводів Різдвяних свят.