30 жовтня відзначаємо свято старозавітного пророка Осії...

Якою б не була погода, але селянин завжди намагався розмірено планувати свою працю. Отож до дня Осії потрібно було належно оглянути сани, підремонтувати їх, навіть змайструвати нові.

З народних джерел:

- Після Осії з колесом прощайся, а на сани всідайся.

- Осія з віссю прощається, до зими наближається, у сани всідається.

- Після Осії кидай віз, а бери сани. (Радше сказати - готуй сани, адже ще може бути відносне потепління).

- Осія то колесом, то полозом їде.

- На Осії снігова крупа - буде крута зима.

Якщо добре замерзла земля, однак ще не випав глибокий сніг, то й колесом треба скористатися. Селяни звозили з далеких лук стіжки сіна, з поля - солому, з  лісу привозили дрова. Залежно від погоди, якщо глибокий сніг і мороз, то для зручності транспортування використовували сани.

Власники коней до цього часу «перепідковували» своїх гриватих друзів-помічників.

А саме :якщо на підковах стерлися шипи (такі підкови з гострими шипами зручні для слизької дороги), то потрібна була обнова, заміна.