28 вересня вшановують Святого величкомученика Микиту — готського священика. Він виконував свою місію на берегах Дунаю і загинув за Христову віру 378 року.

Народні фенологічні спостереження підказують, що в цей день відлітають журавлі у вирій, принаймні, починають відлітати. Тому день Микити ще називають початком журавлиного лету і кажуть:

- Журавлі восени збираються на болотах - невдовзі відлетять.

- Микита і Ярина (її вшановують 1 жовтня) кличуть журлалів у вирій.

- Журавлі полетять на Микину - Покрова буде морозна; якщо не полетіли - зима прийде пізніше.

- Чим пізніше летять журавлі - тим пізніше прийде зима.

- Журавлі летять у дощову погоду - далі осінь буде дощовою; за теплої погоди - осінь буде теплою, приморозки забаряться.

- У небі чути голосне курликання журавлів (навіть за теплої сонячної погоди) - до дощу; тихе - буде добра погода.

- У дощовий день журавлі летять мовчки - невдовзі випогодиться (і навпаки).

- Журавлиний ключ широкий - на безвітряну погоду; вузький - буде вітер.

- Відлетіли журавлі - через три тижні чекай перших міцних морозів.

- Журавлі відлетіли, але ягоди журавлини на спомин лишили.

Українці з сумом проводжають журавлів у вирій і бажають їм щасливого повернення додому весною, бо люблять цих птахів. Невипадково вони оспівані у піснях, про них розповідається у казках, легендах. Образ журавля - це образ доброго, щирого, мудрого, розсудливого птаха, який палко любить свою землю.