27 вересня - свято Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього; у народі - Здвиження. За церковними постулатами - це строгий пісний день.
Зі свято народна традиція пов'язує особливі зміни в природі. Зокрема здвиг Землі з літа на зиму та поступове завмирання активного життя в лісах, на полях і лугах, у водоймах. Залягають на зимову сплячку звірі, плазуни. Доцвітають останні осінні квіти. Лише хризантеми, навіть у морози, ще будуть милувати людське око своїми барвами, тішити людське серце. Яких тільки кольорів вони не набувають! Птахи масово відлітають у вирій, а деякі вже давно покинули рідні терени. Першою полетіла зозуля. За народними уявленнями у неї зберігаються ключі від Вирію (Буян-Острова) - теплої країни, де живуть птахи взимку.
Колись цієї пори чоловіки домолочували на токах хліб. Тепер це відразу роблять комбайни - косять і молотять.
Починаються осінні поминки померлих. Давніше такі ритуальні дійства уособлювали з «проводами Природи на зиму».
До Воздвиження господарі намагалися зібрати на городі й у полі весь хмиз і спалити його (звісно, крім того, яким накривають кіпці з овочами - картоплею, буряком...). Таким прагненням хотіли «прогнати, спалити лихого».
У народі кажуть:
- Здвиження землю движить до зими.
- Мороз на Здвиження ще не обіцяє раннього приходу зими. Отож, мужику не біда!
- Дощ на Здвиження - буде мокрою друга половина жовтня.
- Ліс ліс раніше оголяється - тим буде тепліше взимку.
- Дерево тримає листя - чекай холодної зими.
- Прийшло Здвиження - думай про рукавиці.