26 вересня — вшанування Святого мученика Корнилія, римського сотника, згодом єпископа Кесарії, який загинув у I столітті.

Після Зішестя Святого Духа, коли апостоли почали проповідувати Христове вчення, Корнилій одним з перших прийняв Святу віру і став разом з ними поширювати Слово Боже. Про нього знаходимо відгуки у текстах Святих апостолів Луки і Павла.

Після мученицької смерті його мощі прославилися численними чудами. Люди молилися біля гробу Корнилія, аби зцілитися від недуг фізичних і духовних. Та згодом з різних причин про цей гріб забули. З Божого провидіння його віднайшли аж у IV столітті.

Церква назвала Корнилія рівноапостольним.

У народі кажуть:

- Після Корнилія корінь в землі не росте, мерзне.

- На Корнилія впала паморозь на квіти - бджолам не гудіти.

- До Корнилія відцвів верес - тепла не чекай.

- На Корнила густі хмари попливли по небу низько - буде дощ і холод аж до Покрови.