2 серпня — свято пророка Іллі. Кінець сінокосу, хліб у копах та скиртах. Так це свято характеризували у давнину, про що влучно говориться у народних прислів'ях:
- Пророк Ілля літо кінчає, жито дожинає.
- Прийшов Ілля-пророк - косовиці строк.
За народною міфологією Святий Ілля є наступником давньослов'янського бога дощу, блискавки та грому Перуна. Отож він, як і Перун, роз'їжджав по небу на вогняній колісниці, блискавками-стрілами розганяв бісів.
У цей час, особливо на Південній Україні, бувають горобині ночі, коли небо спалахує грозами, шугають блискавки, гримлять громи.
Під час грози селяни запалювали перед іконами страсну свічку, щоб блискавка не влучила у хату і не спопелила її.
А ще Ілля - сівач. У народній колядці співається:
- Ходить Ілля на Василя,
Носить пугу житяную,
Куди махне - жито росте,
Жито, пшениця і всяка пашниця.
На Іллі господині пекли хліб уже з нового врожаю. А після цього свята починали сівбу озимих.