12 липня — свято Всехвальних Верховних Апостолів Петра і Павла. Має воно й аграрний зміст. Завершилася Петрівка, у розпалі жнива. Час розрахуватися з пастухами за половину сезону...

У народі кажуть:

- Молоде бабине літо тільки до Петра, а від Петра настає красне літо.

- Жнива на Петра, голод коло Різдва.

- На Петра і Павла зозуля перестає кувати, бо мандриком вдавилася.

- Дощ на Петра - сінокіс буде мокрий.

- Дощ на Петрів день - врожай на городину непоганий; два - добрий; три - врожаю багато.

- Зірниця після Петра хліб зорить.

- Петро святий із серпом стоїть.

- Петро святий жито зажинає.

- На Петра у дворі пусто, а на полі густо.

- На Петра й душа тепла.

- У день Петра дощ - жито, як хвощ.

- Петро з колоском - Ілля з колобком.

- Молока на Петра відерце, а по Покрові - глек.

- Петро і Павло на півгодини день скоротили.

- Після Петрового дня - красне літо, зелений покіс.

- Сльота на Петра - далі влітку буде багато болота.

- Соловейко співає до Петра. А якщо ще почути його голос опісля свята (як і голос зозулі), то осінь буде теплою.

- Спека на Петра - на Різдво буде мороз.

- Йшло до Петра, а тепер до Різдва.

- По Петрі - по теплі.

У цей день широко вітали іменинників, адже Петро і Павло - доволі поширені серед українців імена, справляли храмові свята.