Петрівський піст — не так як Великий. Він не є в «числі тривалості». Отож може тривати від двох до шести тижнів.
Все залежить від того, чи ранній Великдень, чи пізній. А за ним через 50 днів і Трійця. Адже сама Петрівка починається через тиждень після Зелених свят (завжди у понеділок після неділі Всіх Святих) і завершується у свято Петра і Павла (12 липня).
На цей період припадає літнє сонцестояння, коли небесне світило віддає нашій планеті найбільше енергії у році.
Кажуть: «Мала нічка Петрівочка, не виспалась наша дівочка». Адже ночі таки ще короткі.
Існує народний переказ про Петрівський піст, його виникнення. Отож, колись Петрівки не знали, і чоловіки щодня вимагали від жінок молока, масла, сиру, сметани... Набридло це дбайливим і заощадливим господиням. Зібралися вони разом і запровадили Петрівку. Але не дійшли згоди щодо терміну посту. Тому триває він два або шість тижнів.
Жартують: «Великий піст - то піст, а Петрівку баби видумали, щоб сир і масло зібрати».
У Петрівку вже починалися жнива, зокрема на Півдні України. Чоловікам, які брали на себе головний їх тягар, не вважалося за гріх їсти скоромне (окрім середи та п'ятниці). Жінки ж постували строго!
На Петра і Павла із зібраного протягом посту сира готували мандрики - пироги чи пампушки із сирного тіста. Не скупилися на цукор.
В ці дні замовкала зозуля, бо «мандриком вдавилася». Насправді - це фенологічне спостереження, перевірене віками, коли зозуля перестає кувати. А якщо хтось колись почув голос зозулі після Петрівки, то міг злякатися, адже тоді птаха віщувала нещастя...
Не переймайтеся марновірством!