На п'ятдесятий день після Великодня святкують Трійцю або П'ятдесятницю.

Троїцькі свята, які тривають два дня (неділя та понеділок) і ще називають їх Зеленими, встановлені на честь Зішестя Святого Духа на апостолів, після чого вони почали розуміти різні мови і говорити ними, переповідаючи вчення Ісуса Христа. Трійця вважається днем народження християнської церкви.

Утім, у Зелених святах прихований відгомін стародавніх язичницьких вірувань наших предків, які намагалися захистити квітучі ниви від небезпечних у цей період польових духів - мавок, русалок, польовиків, що могли згубно вплинути на майбутній врожай. Оберегом від них була зелень. Її називають і тепер «клечальною», «майовою».

Долівки у хатах покривають запашним очеретом, аїром, духмяними травами і квітами. Вони вважалися цілющими і їх нерідко клали в купіль. Вважають, що особливу лікувальну силу має трава, на якій під час Богослужіння в церкві стояли на колінах. Троїцькі букети, освячені у храмі, зберігають протягом року.

Українські дівчата на Трійцю «водили тополю». Вибирали гарну дівчину, прикрашали її зеленню, вели у поле, приспівуючи:

- Стояла тополя край чистого поля.

У давніші часи панував звичай «водити куща». Але з «дівчиною-кущем» уже ходили від хати до хати.

На Зелені свята сільські дівчата неодмінно плели вінки. Збирали для них виключно лікарські рослини.