Свято Вознесіння Господнього належить до великих двонадесятих. Його завжди відзначають у четвер на сороковий день після Великодня.
Воно започатковане Церквою у IV столітті. Невдовзі стало «всенародним празником». Найвлучніше про нього сказав Святий Іван Золотоустий: «Сьогодні рід людський повністю примирений з Богом. Зникла давня боротьба й ворожнеча. Ми, що були недостойні жити на землі, вознесені на небо».
Має свято і свої народні прогностичні прикмети:
- Якщо на Вознесіння трави виросли по пояс, а озимі посіви виросли по коліна - будеш з молоком і хлібом.
Якщо на Вознесіння ворона не сховається у хлібних злаках - рік буде голодний.
- На Вознесіння падає дощ - Трійця (через 10 днів) також може бути з дощем.
- Дощ на Вознесіння трави й хліб живить.
- Не бійся дощу на Вознесіння, бо покладеш до комори багато хліба.
(Але ці прикмети стосуються лише так званого «раннього» Вознесіння, яке залежить від «рухомого» свята Великодня і припадає здебільго на травень. Дощ на «пізнє» Вознесіння може обіцяти дощові жнива).
- Перед Вознесінням вечір безхмарний та безвітряний обіцяє хорошу сонячну погоду у саме свято.
- Птахи у цей день співають - Ісуса Христа вітають.
На Вознесіння господині пекли обрядове печиво у вигляді драбинок, щоб Ісусові Христові легше було піднятися на небо. Також пекли тонкі паляниці, які називали «Божими онучами».