7 квітня — велике церковне двонадесяте свято Благовіщення. Кажуть, що після цього дня земля стає благословенною. Тож можна орати, сіяти...
Мотивом свята служать євангельські розповіді про добру звістку (Благовіщення) Діві Марії від Архангела Гавриїла про те, що Вона народить Сина Божого, зачатого Духом Святим.
Святкування Благовіщення встановлене Церквою у IV столітті, але набуло поширення у VII столітті. Його дату визначили, відраховуючи від Різдва Христового 9 місяців.
За народними повір'ями Благовіщення - найбільше свято на Небі і Землі. Мовлять:
- У цей день, як і на Великдень, грішників у пеклі не мучать.
- Дівка коси не плете, а птиця гнізда не лаштує.
З ним пов'язано багато прогностичних прикмет. Зокрема:
- На Благовіщення дощ вдарить - вродить жито.
- Мокре Благовіщення - грибне літо.
- Гроза на Благовіщення - до теплого літа, врожаю горіхів.
У давніші часи існували й відповідні обряди. Наприклад, ікону Богородиці ставили у діжку з посівним зерном, щоб добре вродило. До сівалок чіпляли благовіщенську проскурку...