30 березня — свято Олексія, чоловіка Божого, або ж, за народним календарем, Теплого Олекси.

Цього дня з особливим нетерпінням чекали пасічники. Бо якщо Олекса видасться теплим, бджоли вилетять з вуликів, здійснять свій перший обліт - тоді очікуй на щедрий медозбір, рої будуть великими. Виліт бджіл знаменував прихід справжньої весни, різких тривалих похолодань уже не буде. Аби Божі комахи були здоровими, працьовитими, пасічники окроплювали вулики свяченою водою, читали молитви і дякували Олексію, чоловіку Божому.

Якщо на Олекси бджоли не поспішають вилітати з вуликів, то ще очікуй різких похолодань, принаймні, протягом тижня.

Пасічники ніколи не були скупими людьми, навпаки, добрими, щирими і щедрими, бо інакше «бджоли не поведуться». Тож у свято Теплого Олекси частували торішнім медом сусідів, дітей, старших самотніх людей. Навіть просили, щоб ті «не ображалися» на бджілку, коли та їх ужалить, мовляв, «здоровішими будете!.».

Збереглися такі народні прикмети та приповідки:

- На Олекси кидай сани, готуй воза.

- На Теплого Олекси вівсянка пісеньку заспіває - тепло закликає.

- У цей день щука розбиває хвостом лід.

- Олексій! Із кожного замету глечик пролий!

- Олекса зиму зводить нанівець.

- Тепла і сонячна погода у цей день віщує врожай на хліб

- Які на Олекси-сонцегрія ріки з гір - такі й заплави. (Так стверджують у Карпатах).

- Ранок у цей день ясний - бджолині рої будуть виходити ранками; вечір ясний - вечорами.

- Теплий Олекса холоду не повертає.