16 лютого, відразу після свята Стрітення Господнього, вшановують Святого старця Симеона Богоприємця і Святу пророчицю Анну.

Праведна Анна була свідком зустрічі старця Симеона з Немовлятком — Ісусом Христом, коли батьки принесли Його на сороковий день після народження до Єрусалимського храму на посвяту Богу. Як і Симеон, Анна запевнила, що народилася Дитина Божа - Месія, Спаситель людства.

До Святої Анни у народній традиції українців було своє особливе ставлення. За повір'ями її вважали навіть матір'ю самої Богородиці - Діви Марії. Але це зовсім не так. Тут на уяву вплинули апокрифічні перекази, у яких згадано кількох праведних жінок на ім'я Анна, в тому числі і матір Богородиці. Однак не завжди деталізувалося, про яку саме Анну ідеться. Тому й виникли різноманітні версії. Адже не всі уміли читати, не для всіх були доступні книги, а перекази передавалися усно. Таке народне ставлення радше вважаймо «панібратським».

Кажуть, що після свята Стрітення пророчиця Анна подає свої синоптичні прогнози. Деякі з них:

- Якщо лютнева Анна снігом не засіє, не завіє, то влітку жита не буде.

- Лютнева Анна без снігу - житимеш рік без жита.

З дня Анни селяни починали ремонтувати так званий весняний реманент - плуги, борони, граблі, лопати... Адже весняна сівба не за горами.