14 січня — свято Василія Великого, Старий Новий рік.
За давньою традицією першим у хату ще спозаранку, до початку церковної відправи, має зайти маленький хлопчик-посівальник (полазник). Посіваючи помешкання, господарів, віншує:
- Сію, сію, посіваю,
З Новим роком вас вітаю!
На щастя, на здоров'я
Та на той Новий рік,
Щоб родило краще, як торік,
Жито, пшениця і всяка пашниця...
Під «пашницею» розумілося, щоб і трави добре росли, бо буде вдосталь зеленого корму, а згодом і сіна для худоби.
Є безліч новорічних віншувань. Та всі вони закінчуються словами:
- З Новим роком! З Василем!
Христос Рождається! Славімо Його!
Саме цей хлопчик-полазник символізував Новий рік і мав бути першим гостем. Адже дитяча душа чиста, ще безгрішна. Вірили: яка людина першою зайде у хату - так і рік поведеться. Головне, щоб маленький гість не застав господарів сплячими у ліжку, бо весь рік проспиш, у господарстві не поведеться.
Стежили за тим, щоб першою до хати не зайшла жінка чи дівчина. Такий візит вважався небажаним.
Після візиту хлопчика-полазника чекали інших гостей. Добре, коли зайде чоловік багатий, грошовитий. Тоді у господарстві пануватиме гаразд.
Часто у ролі полазника виступали свійські тварини овечка, козенятко, лошатко, телятко, який урочисто заводили у хату і годували.