22 грудня відзначаємо велике церковне свято Непорочного зачаття Пречистої Діви Марії праведною Анною, або ж у народі — Анни, Ганни, Зимової Анни (Ганни), Ганки.

Оскільки на Анни припадає найдовша ніч у році, то колись маловірні люди боялися виходити у цей день з хати, аби «не потрапити (не стати) на манівці», «не заблукати», «не зустріти лихого». Тож навіть старалися не лихословити, бо «панують демонічні сили, і вони  неодмінно відгукнуться на лихе слово».

А от після Анни на більшості терен України розпочинали підготовку до новорічно-різдвяних свят: білили хати, прали рушники, чистили на снігу килими, посилену годували поросят, які скоро «підуть під ніж»... Натомість менше пряли, ткали, вишивали... Звідси й приказка: «На Ганки прядиво складай».

За часів козаччини (можливо, що і в раніші часи) з цього дня у великих містах і містечках починалися передріздвяні ярмарки.

Цей день також має свій народний прогностичний синоптик та зафіксовані цікаві фенологічні спостереження:

- Анна ніч скорочує, а дня прибавляє.

- Після Анни дня прибавляється (прибуває).

- На Анни-зачаття бджоли починають меж їсти.

- Якщо на Ганки сонце ясне, променисте - новоріччя буде морозним; якщо ховається за хмари, а на деревах висне іній - під Новий рік буде хмарно і відлига.

- Міцний мороз на Анни красну весну закликає.

- Ранок сонячний, але без морозу - весна обмане, тож поспішати з ранньою сівбою не варто.

- Звідки вітер на Анни - звідти буде у березні.

- На Анни снігу намело (Анна сіла у сани) - до доброго врожаю.