26 листопада — свято Івана Золотоустого, одного з трьох Отців Церкви, видатного Богослова, проповідника, упорядника Святої Літургії.
У народі цей день називають “передзимком”, адже “будь-яка зяб у рості зупиняється”. Кімнатні рослини і ті “завмирають на зиму”. Тому кажуть: Іван-Передзимок іде - вже рослина не росте». А це ознака того, що прийшла фенологічна зима.
Є й інші спостереження:
- Іван Золотоустий солодко говорить, та все є снігом землю покриває, морозом припікає, зиму закликає.
- У цей день кружляє багато вороння - на щільні снігопади.
Після Івана Золотоустого теслі заготовляли деревину, адже «дерево вже заснуло, не відчуває болю». Її використовували для виготовлення поличок, лав, стільців, скринь... Перед тим уважно придивлялися та прислуховувалися, а чи не стукає по дереву дятел, який завжди підкаже - є там короїди чи ні. Були й інші методи перевірки, зокрема відколупували стару кору, зрізали й частину молодої, шукаючи шкідників. Така деревина не завжди годиться для ремісничої справи. Та навіть заготовлене якісне дерево могли використати для виготовлення предметів побуту через рік-два. Спочатку його «розпускали» пилкою на дошки, планки, клини, потім сушили біля печі, а влітку під палючим сонячним промінням, ще раз перевіряли на якість. Брак ішов на дрова, а добротний матеріал - у руки теслі, з якого він творив дива.
До речі, заготовляли деревину і після свята Поклоніння оковам апостола Петра (у народі - Петра Вериги, 29 січня). Але її використовували для будівництва хат, господарських приміщень.