14 жовтня - свято Покрови Пресвятої Богородиці.
Насамперед, це - велике церковне свято. Подія, яка сталася у Влахерні 910 року, засвідчує, що Пресвята Богородиця ніколи не залишає вірний їй народ і здатна захистити від ворогів. А це вселяє неабияку надію.
Різні випадки чудотворної дії Покрову Божої Матері засвідчує і наша Церква. Як тут не згадати про Почаїв, коли турки взяли в облогу монастир, а Божа Мати, яка з'явилася над обителлю, «стріли вертала, турків вбивала, монастир врятувала». Тому в Україні і тепер багато Святопокровських церков.
Для українців свято Покрови належить і до історичних (національних). Адже Вона (Покрова-Богоматір) була опікункою козаків, воїнів УПА. Щодо козацтва, то головною церковю на Запоріжжі була саме Покровська. Існує переказ: після зруйнування Катериною II Запорізької Січі (1775 рік), козаки, які пішли за Дунай під ласку турецького султана, на еміграцію, взяли зі собою ікону Пресвятої Покрови.
А від 14 жовтня 2014 року - це ще й День захисника України, офіційне державне свято, вихідний. От тільки не для українського війська...
Не менш цікаве воно і в народному побуті українців, як народне свято. Покрова вважалася днем поминання померлих та творення нових родин, святом завершення всіх польових робіт.
З Покрови до Михайла (21 листопада) справлялась переважна більшість весіль. За прадавньою традицією вважалось, що осінь - найблагодатніша пора для весільних гулянь. Із давнини прийшло переконання: що як Покрова покриває траву листом, землю снігом, а воду льодом, так і дівчат вона повинна покрити шлюбним вінцем. Звідси й замовляння:
- Свята Мати, Покровонько,
Покрий мою головоньку,
Хоч ганчіркою, хоч хустиною,
Аби не залишалася дівчиною.
Думали про шлюб і парубки:
- Свята Покрово, почорніть мені брови, а біле личко єсть, якби ще був мені тесть.
Вважали, що саме Покрова сприяє щасливому одруженню:
- Свята Покрова в церкві стояла та хороших людей парувала.
У народі кажуть:
- Покрова - поворот до зими.
- Сніг на Покрови не випаде - зима не скоро настане.
- Яка Покрова - така і зима.