19 грудня (1 січня) – свято Боніфатія. До Різдва Христового залишаються лічені дні…

Жартують, що Святий Боніфатій квапить дівчат, так само і парубків, щоб ті підшукали собі пару. Адже у часі Різдвяних свят, Коляди дівчатам і парубкам випадає слушна нагода ближче познайомитися. А вже після завершення Різдвяних свят, їх проводів (посвяток) і до початку Великого посту можна засилати старостів і справляти весілля.

Тому у ніч на Боніфатія дівчата ворожили. Клали під подушку засушену квітку і лягали спати. Якщо приснилося, що цю квітку (але живу, а не засушену чи, навіть зів’ялу) поклав під подушку парубок, у якого дівчина закохалася, то він і стане її судженим. Не наснилося, або наснилося щось гірше, тоді, дівко, не чекай скорого шлюбу…

У народі кажуть:

Якщо на Боніфатія день ясний, то і рік буде такий.

Зажурений Боніфатій (хмарно) – чекай тривалої негоди.

Боніфатій скупий на сніг – поле буде скупе на хліб.

На Боніфатія недоспати – щастя не проспати.

Що Боніфатій наснить (сном навіє) – так і буде. (Стосується молоді, ідеться про шлюб, про суджену другу половину).

Тарас ЛЕХМАН