8 вересня (тепер, за оновленим церковним календарем – 26 серпня) церковне свято Андріана-мученика та великомучениці Наталії. У народній традиції – Наталин день.

На її іменини ще триває молоде бабине літо, коли у першій декаді вересня встановлюється доволі тепла погода. Прохолодні росяні ночі враз змінює сонячний ранок. А в обідню пору небесне світило пече, пригріває, наче у липні. Земля у полі, на городі перетворюється на суцільну кам’яну брилу. Якщо викопуєш картоплю лопаткою, а не виорюєш її плугом, то хоч кирку зі собою бери, бо лопатку годі встромити у засохлу землю. Не один селянин подумки просить: «Хай би трішечки випало дощу, щоб земля розм’якла. Але трапляється, що потім такому проханню і сам не радий, бо як задощить, то задощить надовго.

Народні прикмети:

-Якщо на Наталії випав рясний дощ, тим паче, якщо лило весь день – дощова погода збережеться аж до Другої Пречистої (свята Різдва Пресвятої Богородиці).

-На Наталії прийшли дощі – бери плащу!

-На Наталії земля промокла, то після Другої Пречистої встановиться тепла погода аж до Покрови.

-Ранок у цей день холодний – до ранньої ї холодної зими.

-Теплий ранок, погожий день – на тривале тепло.

Тарас ЛЕХМАН