Увійти

Богу Слава, Героям Шана!



Погода в Червонограді
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Новий український портал

(0 Голосов)

 

18 вересня вшановуємо пам'ять благовірного князя Гліба (йдеться про його кончину, мученицьку смерть). Ця дата зафіксована насамперед у православному церковному календарі українців.

Гліб (у святому хрещенні - Давид) - Святий благовірний князь, страстотерпець. Один з наймолодших синів Київського князя Володимира Великого (усього їх було 12). Був дуже прихильним до старшого брата Бориса і жив з ним у великій дружбі. Коли досяг належного віку, отримав від батька Муромське князівство, у якому жив його намісником і ширив християнство.

За деякими відомостями, князь Гліб перебував саме у Києві, коли помер його батько. Юнака сповістили, що брат Святополк хоче знищити його, і молодий князь намагався втекти на північ, щоб зберегти своє життя. За іншими джерелами, князя Гліба не було в Києві під час смерті Володимира, і Святополк викликав його до столиці, сповістивши страшну звістку. Але водночас він вислав назустріч Глібові убивць. Яка з цих двох версій правдива - важко з'ясувати. Відомо тільки, що вбивці справді зустріли Гліба далеко від Києва - біля гирла річки Медини під Смоленськом, куди він плив Дніпром. Коли вбивці наздогнали його, Гліб зі сльозами на очах просив зважити на його молодий вік і не вбивати. Але благання були даремними. За намовою найманців власний кухар молодого князя перерізав йому ножем горло. Це сталося 5(18) вересня 1015 року. Тіло таємно заховали над Дніпром, недалеко від того місця, де скоївся злочин.

Лише у 1019 році при Ярославі Мудрому тіло Гліба знайшли і перевезли до Вишгорода, щоб поховати разом з князем Борисом, також підступно вбитим Святополком. За переказами, над їхніми мощами неодноразово відбувалися чудесні зцілення хворих.

 

 

(2 Голосов)

 

22 червня - День скорботи й вшанування пам'яті жертв війни в Україні.

Будь-яка історична дата світового значення має вагомий суспільний розголос. Протягом Другої світової війни Україна була в епіцентрі страшних подій. Біль як 30 тисяч сіл дощенту спалено, тисячі міст зруйновано, мільйони людей загинули на полях жорстоких боїв і в концтаборах. А скільки жертв забрали жахливі наслідки війни - залишені на полях, у лісах, на дорогах, у напівзруйнованих будинках міни, снаряди, гранати, авіаційні бомби...

Світ урятовано від Гітлера страшною ціною. Так, тепер відбувається переоцінка подій періоду Другої світової (а в її контексті Великої Вітчизняної) війни. Але ця справа потребує ще багато часу, зусиль і старань істориків.

У будь-якому разі необхідно пам'ятати про тих, хто ціною власного життя та здоров'я кував перемогу у боротьбі з фашизмом. Кожен з них гідний нашої уваги та пошани. Не забуваймо, що серед тих героїв і ветерани УПА.

 

 

(3 Голосов)

 

Ми подорожуємо дорогами Європи, світу, цікавимось тамтешніми музеями (їхніми експонатами), архітектурними спорудами і, на жаль, не звертаємо уваги на те, що є в Україні, зокрема на стародавні храми нашої держави, яким нема аналогів у світі і які перебувають під охороною ЮНЕСКО.

До таких шедеврів належить церква Святого Духа в Рогатині, яка нині є музеєм дерев'яної архітектури і живопису XVI-XIX століть, водночас однією з найдавніших пам'яток галицької школи дерев'яної архітектури.

Хоча науковці вважають найбільш імовірним 1598 рік будівництва церкви, однак у деяких історичних джерелах (документах) згадки про цю святиню датуються ще XII століттям. Можливо, це була інша церква під такою ж назвою.

Згідно з переказами, ще напочатку XVI століття Настя Лісовська, майбутня правителька Османської імперії Роксолана, часто приходила молитися до церкви Святого Духа, де священиком був її батько отець Гаврило Лісовський.

При церкві діяло одне з перших в Україні церковних братств, коштами якого створений унікальний ренесансно-бароковий іконостас, що датується 1650 роком та є одним із трьох найстаріших в Україні, збережених до нашого часу.