Увійти

Богу Слава, Героям Шана!



Погода в Червонограді
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Новий український портал

(2 Голосов)

 

Українські січові стрільці показали себе однією з найдисциплінованіших частин австрійської армії у роки Першої світової війни. Та, насамперед, вони воювали за Україну!

У 1915-1916 роках УСС виявили зразковий героїзм у битвах із російськими частинами на горі Маківці в Карпатах, під Галичем та Бережанами, під час Брусилівського прориву. Хоча легіон УСС налічував 2,5 тисячі стрільців, але станом на осінь 1918 року через їхні лави пройшло понад 9 тисяч осіб. Січові стрільці не лише воювали, а й проводили просвітницьку роботу з населенням України та захищали його від свавілля влади. Згодом УСС стали основою Української Галицької Армії і боронили ЗУНР під час польсько-української війни 1918-1919 років.

Окремою сторінкою січового руху стала боротьба в складі армії Української Народної Республіки. Протягом 1917-1918 років у Києві було сформовано курінь Січових стрільців під командуванням Євгена Коновальця. Командування та особовий склад куреня відзначалося військовим професіоналізмом, високим рівнем дисципліни, політичною стійкістю та вірністю принципам.

Значення Січового стрілецтва в історії створення армії нашої держави важко переоцінити. Адже цей підрозділ був дійсно унікальним. Створення УСС стало першою спробою організувати сучасну українську національну армію, яка могла б захищати інтереси українців і звільнити їх від іноземного панування.

Сто років тому саме зусиллями цих добровольчих підрозділів відбулося відновлення нашої держави у вигляді УНР та ЗУНР.

 

 

(1 Проголосовало)

 

 

(Кому присягали Українські січові стрільці)

Перша світова війна (1914-1918 рр.) стала великим потрясінням для провідних європейських держав. У ній взяло участь 38 країн. Було мобілізовано 65 мільйонів солдат. Під час війни загинуло 10 мільйонів осіб, а ще 20 мільйонів отримали поранення...

Напередодні війни лідери найбільших галицько-українських партій, порівнявши передвоєнну австрійську і російську політику щодо українців, створили Головну Українську Раду та розпочали формування українського національного військового корпусу у складі австро-угорської армії. Підрозділ отримав назву «Українські січові стрільці» (УСС). Ця подія мала велике значення для відновлення військових традицій українського народу. Головним отаманом УСС обрали доктора Володимира Старосольського. На боротьбу з російським окупантом (як і через 100 років, у 2014-му) стали кращі представники української молоді. На заклик ради поповнювати ряди Січових стрільців відгукнулося 28 тисяч добровольців. Втім, австрійська влада дала дозвіл на формування підрозділу кількістю 2500 Січових стрільців.

Українці не приховували, що головною метою їхнього вступу до лав легіону УСС було бажання боронити інтереси українського народу. Саме тому військову присягу стрільці приймали двічі: вперше - загальну для всього австрійського війська; а вдруге - на вірність Україні.

Ще під час формування УСС легіонери намагалися надати своїй структурі національних рис, впровадивши українські відповідники до військових звань. Таким чином з'явилися стрільці, чотарі, поручники, хорунжі, сотники, полковники та отамани. Вони також внесли зміни до військового однострою. Зокрема до сьогодні одним із символів УСС залишається головний убір - «мазепинка».

 

 

(1 Проголосовало)

 

22 січня 1919 року у Києві на Софійській площі сталася важлива історична подія — було проголошено Акт Злуки Західної і Східної України в Єдину соборну державу. Відтак, відзначаємо День Соборності України.

Ще перед тим відбулося прийняття Четвертого Універсалу Української Центральної Ради, який проголосив Українську Народну Республіку «самостійною, ні від кого незалежною, вільною суверенною державою українського народу».

Важливим фактором є те,що УНР проголосила свою незалежність першою серед нових держав у Східній Європі - раніше, ніж країни Балтії, Польща і Чехія. Ідея соборності українських земель набула державного статусу та в наступні десятиліття залишилась інтегральним чинником усіх течій національно-визвольного руху.

Акт Соборності надав завершеної форми самостійній Українській державі, сприяв подоланню федералізму в ментальності національної політичної еліти. Об'єднання мало і практично-політичний аспект, адже обидві держави потребували концентрації збройних сил та взаємодопомоги для захисту своїх територій від іноземного військового втручання, яке на той час набуло форми агресії.

Все ж, брак політичної єдності керівництва УНР, на жаль, призвів до втрати державності та довготривалої більшовицької окупації, яка принесла на українську землю Голодомори, репресії та війни.