Влітку так хочеться тепла, сонячної погоди. Воно й для косовиці добре, й для жнив. Можна позасмагати, скупатися у річці чи озері... Щоправда, медичні служби, рятувальники попереджають: у більшості водойм брудна вода, зі шкідливими бактеріями, мікроорганізмами (люди самі цьому винні), навіть русалки не витримують, тонуть... Але й дощу потрібно, щоб хліб на полях не пересох, земля не перетворилася на суцільну брилу, городина належно розвивалася. Та, як часто буває: «Дощ іде не коли люди просять, а коли косять». Тому літо - размаїте. Є спекотні дні, є й прохолодні.
Народні прикмети:
- Літо дощове - гнила і холодна зима.
- Літо мокре і тепла осінь - до довгої зими.
- Ластівки літають низько, стеляться зграйками над водою - рясний дощ буде.
- Кулик залишає болото, літає по лузі - на ясну погоду.
- Сонце сходить при засусі - ввечері буде дощ.
- Сіль стає вологою, а тютюн вогким - перед настанням мокрої погоди.
- Сінокіс проведеш пізно, складеш під грозу - із кожної копиці вийде купа гною.
- Слимаків на стежках після дощу багато - на тривалу затяжну негоду.
- Роси великі - до врожаю.
- Роса випала звечора - на ясний день.
- Павук посилено плете сітку - до сухої погоди.
- Веселка висока і кругла - на суху погоду; низька, смугаста - до негоди.
- Перепілка кричить перед дощем.
- Півень співає на порозі - буде зміна погоди.
- Злива при сонці - завтра знову буде дощ.
- Комарі дзинчать за сухої погоди - до негоди.
- Куди вітер дме - туди й дощ паде.
Зібрав Тарас ЛЕХМАН

Виявляється, що бджоли — бездоганні синоптики. Ретельно спостерігаючи за їхньою поведінкою, люди навчилися прогнозувати погоду, і то навіть не на день-два, а й «на перспективу», сезон. Окремі з народних прикмет:

- Бджоли влітку спокійні, мляві - на негоду; активні, агресивні - буде тепла погода.

- Бджоли не відлітають далеко від вулика - буде дощ.

- Ранній весняний виліт бджіл з вуликів - на теплі весну і літо, багатий медозбір.

- Вилетіли після зими бджоли - розквітне весна.

- Бджоли після зимівлі не поспішають вилітати з вуликів - на тривалі похолодання, можливі мороз і сніг, весна забариться.

- Якщо бджоли на зиму щільно заліплюють воском «вхідні двері» вуликів - зима буде холодною і тривалою; злегка - на теплу зиму, будуть часті відлиги.

- Перед холодною і тривалою зимою бджоли запасають багато меду.

- За теплої погоди добре чути шум у вуликах (бджоли гудуть) - погода не погіршиться.

- Бджола «спить» перед дощем.

- Влітку чим раніше вилітають бджоли з вулика і беруться до праці - тим теплішим буде день.

- Бджоли не поспішають вилітати «на працю» - перед похолоданням і дощовою погодою.

- Туманного ранку бджоли довго не покидають вуликів - перед негодою, принаймні, туман не скоро спаде, а потім може падати дощ.

- Восени бджоли не поспішають ховатися у вулики, не готуються до зими, не впадають у сплячку - тепла погода протримається довго, буде довга тепла осінь.

- Взимку тиша у вуликах свідчить про те, що бджоли здорові.

- Бджоли в негоду активно рухаються у вуликах і гудуть - сповіщають про наближення доброї погоди.

- Бджоли літають допізна, не поспішають «на відпочинок» - на негоду, можливо, й тривалу.

- Вулики з бджолами найкраще виносити на Благовіщення (7 квітня). Якщо вони масово вилітають «на першу прогулянку» - Великдень буде теплим, весною і влітку погода буде сприятливою для багатого медозбору.

- Бджоли зібрали багато меду - буде й багато хліба.

- Бджоли з наближенням хмар не ховаються у вулики, продовжують працювати - дощу не буде.

- Бджоли роєм гудуть на  квітучій горобині - завтра буде ясний день.

- Багато бджіл на розквітлих плодових деревах - буде добрий врожай садовини.

- Бджоли сидять вкупі на стінках вулика (з зовнішнього боку) - до сильної спеки.

- Бджоли «гріються на сонці», мало працюють - спека посилиться.

Зібрав Тарас ЛЕХМАН

15 червня вшановують Святого Никифора, Патріарха Царгородського. За те, що він різко виступив проти іконоборчої єресі, гостро засудив імператора Візантії, деяких представників духовенства, його відправили на заслання, де достойник помер 828 року.
З народних спостережень:
- Якщо цього дня падає дощ, то така погода протримається до кінця місяця. Також погана прикмета, коли землю сповив густий сивий туман і довго не розсівається (не спадає). Тоді жнива можуть бути мокрими.
- Сонячно на Никифора - на добрий налив колосся, багаті жнива.
- Красний ранок - красний налив жита.
До дня Никифора можуть з'явитися перші ягоди малини. Відтак:
- Малина вродила щедро - зима очікується холодною, але літо надалі буде тепле.
- Малина рясна - рясний урожай на хліб.
- Мало малини - буде мало хліба.
Тарас ЛЕХМАН

На 50-тий та 51-ший дні після Великодня християни відзначають свято П'ятидесятниці, або ж Зіслання Святого Духа і Пресвятої Трійці. Трійця - це так званий «об'єднаний цикл свят». У народній традиції їх називають Зелені свята. Цього року вони припадають на 12-13 червня. Щоправда, за давнім звичаєм їх святкують не два, а три дні поспіль.
Трійця вважається головним святом літа, і літо починається з неї, навіть, якщо свято припадає на травень.
Тиждень перед Трійцею відзначався як Зелений, Клечальний, Русальний.
На Зелений тиждень дівчата в полях, на левадах, у лісі «завивали» вінки чи березу (молоде гілля дерева). Зміст обряду такий: зранку дівчата готували пироги та яєчню, плели вінки, до яких неодмінно додавали полин (оберіг від лихих сил), потім ішли до лісу, де частувались під березами, а коли ліс далеченько, то частувались посеред поля. Після цього розходились і кожна дівчина завивала вінок на березі чи колосках хлібних злаків. Робилось це обережно, щоб не пошкодити гілля чи стебла. А на Трійцю перевіряли їх за «свіжістю» і визначали: кому скільки судилося жити.
Зелений четвер перед Трійцею мав назву Русалчиного Великодня. Цього дня краще не купатися у водоймах, щоб не стати жертвою русалок. Так вважали у давнину...
У Клечальну суботу дівчата, молодиці, діти зранку йшли збирати зілля для троїцьких букетів (у них переважали лікарські рослини), заготовляли лепеху і гілки листяних дерев, якими прикрашали хату, господарські споруди, подвір'я, криницю, навіть пліт і ворота. Цей процес називався «клечанням».
У Клечальну неділю зарнку святково вбрані люди вирушали до церкви на Богослужіння, несли букети з полину, любистку, папороті, які потім святили у храмі. Дівчата прикрашали голови вінками з квітів. Після обідні молодь збиралася на майдані біля храму, де була вкопана у землю висока паля (цю працю заздалегідь виконували парубки), прикрашена квітами та гіллям з липи, клена, дуба, берези, водила хороводи, співала троїцьких пісень.
Зелені свята - це ще й час поминання померлих. Отож відвідували могили на цвинтарях, молились.
Тарас ЛЕХМАН