Де тільки не зустрінеш кущ ліщини. Росте у листяних і мішаних лісах, у парках, в садах, на галявинах, сонячних кручах. Цвіте у березні-квітні, а сповна листям вкривається у другій половині квітня (за холодної погоди – у травні).

Колись у народному календарі українців ліщині був присвячений окремий день – свято Івана Ліствичника (12 квітня). Християнському світові відомий його духовний твір під назвою «Ліствиця», за що автор і був прозваний Ліствичником.

Поважають ліщину і за її горіхи, і за лікувальні властивості листя, кори (насамперед молодої), корінців. Їх широко застосовують у народній медицині. З ліщини, як і з верби, виготовляли кошики, плоти, граблі, вудилища… Господарі, у кого цей кущ ріс на подвір’ї, у садку, біля криниці, завжди окроплювали його свяченою водою.

За розпуском ліщини і дозріванням горіхів прогнозували погоду і планували сільськогосподарські роботи.

У народі кажуть:

- Рано розпустилася ліщина – на раннє літо.

- Багато горіхів на ліщині – зима буде холодною, але для білки не голодною, а наступна весна – ранньою, з ранніми польовими роботами.

- Ліщина – не калина, та користі багато.

- Чим раніше розпускається ліщина, чим раніш кущ вкрився листям – тим раніше сади городину.

- Сіяти моркву, мак і петрушку потрібно тільки після того, як зацвіла ліщина.

- Вкрилася листом ліщина – невдовзі заспіває соловейко.

- Зозуля закує тільки після розпуску ліщини.

Тарас ЛЕХМАН

10 квітня – вшановують Святого Терентія і його сорока побратимів, які загинули мученицькою смертю за Христову віру у часи правління цісаря Декія (кінець ІІІ століття).

Якщо цього дня було холодно, то колись старші люди жартували: «Терентух ще не скидає кожух». А коли панувала тепла сонячна погода, то казали: «Тепло на Терентуха – вже не потрібно буде кожуха».

Народні прикмети:

- Холодний квітень – на недорід.

- У горах довго лежить щільний сніг – травень буде холодний. (Мовиться про Карпати).

- Якщо квітень з холодом і теплом буває (поперемінно) – літо буде мінливе, з нестійкою погодою.

- На Терентія мокрий і похмурий ранок – негода затягнеться на весь день.

- За холодної погоди кіт на припічку лежить – холод протримається.

- Яка погода на Терентія – такою може бути на Провідну неділ.

Тарас ЛЕХМАН

8 (21) квітня – свято Руфа.

Згідно з віруваннями українського народу, у цей день зозуля прилітає з вирію, квітнуть перші дерева, усе живе починає рости, розвиватися, набиратися сили від землі і весняного сонця.

Але у народному календарі українців день Руфа присвячений насамперед зміям, які прокидаються від зимового сну. Застерігали, особливо дітей-бешкетників, що на Руфа в жодному разі не можна ходити до лісу, оскільки змії виповзають із зимових схованок і по-своєму зустрічають весну. Зрештою, у них починається шлюбний сезон. Біологи також небезпідставно застерігають, що цієї пори змії стають вкрай агресивними, а, відтак, небезпечними.

Народні прикмети:

-На Руфа весняні грози – до доброго врожаю зернових, особливо щедро вродять озимі посіви.

-Суха погода – не поспішай садити картоплю, зачекай на дощ.

-На траві, яка пробивається із землі, побачили паморозь – ще буде холодно.

-На Руфа буває для людей холодно, а для птахів голодно.

Тарас ЛЕХМАН

Тепер 7 квітня (за «старим церковним календарем» - 20 квітня) вшановують преподобного Юрія, єпископа Мелитинського, який помер 816 року у Корсуні, де відбував заслання за оборону святих ікон.

Спостерігали: цієї пори ще можуть вдарити останні міцні весняні морози, що «аж замерзне вода в діжчині» (Благовіщенська прикмета). Але весна таки набирає сили та обертів. Зеленіє і росте трава, розпускаються дерева, а деякі вже квітнуть. Масово повертаються з вирію птахи. Сади, парки, гаї, ліси сповнюються їх невгамовним співом. Настав час активних городніх і польових робіт. З цього приводу старші люди казали; «Кланяйся весні в ноги!..».

У вільний від роботи час молодь вітала весну веснянками та гаївками, хороводами та іграми. Водили їх не тільки у Великодні свята. Це був окремий вітальний ритуал весні, який розпочинався з приходом найкращої пори року. Традиційними були і весняні молодіжні вуличні вечорниці – зустрічі парубків і дівчат просто неба, під зорями та ще й зі слуханням співу соловейків.

Народні прикмети:

- Цей день холодний – похолодання триватимуть мінімум тиждень.

- Тепло – до теплого травня.

- Схід сонця на чистому небі – далі весна буде погожою.

- Якщо вдень падав сніг, а надвечір перестав падати – буде врожай на ячмінь.

- Снігурі і великі синиці відлетіли в ліс пізно – весна теплом не потішить.

Побутувало і таке народне спостереження: «Жаби закумкали в пісний день – наступний рік буде неврожайним; готуй харчові запаси».

Тарас ЛЕХМАН