Увійти

Богу Слава, Героям Шана!



Погода в Червонограді
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Новий український портал

(1 Проголосовало)

 

Від перших днів існування Київ виконував не просто функцію міста, заснованого на мальовничих пагорбах, а дипломатичного центру майбутньої держави. Отож, місто, як ворота для всього світу, і водночас ворота, через які світ може пізнати Україну. Такими стали Золоті ворота...

Колись, за часів Володимира Великого-Хрестителя (+ 1015 р.), Київ мав площу всього 10 гектарів. Але вже тоді існували так звані Київські ворота, через які всі почесні гості - дипломатичні посланники урочисто в'їжджали.

Пізніше нащадки Володимира Великого, розширюючи межі міста, збільшували кількість воріт. Так, при князі Ярославі Мудрому Київ стрімко зріс до 25 гектарів, а під кінець його правління уже займав 72 гектари. Та, однак, головними залишалися Золоті ворота. Це був парадний вхід до Києва, з прекрасною Благовіщенською церквою над ним, позолоченими банями-куполами. Все це надавало особливої урочистості при в'їзді у місто. Почесні гості та простий люд, посланники великих імператорів, мандрівники, купці тягнулися до великого міста, щоб відчути його красу, неперевершеність. І всі вбачали в головному вході Золоті ворота - особливий зміст, особливий символ державності.

 

 

 

(1 Проголосовало)

 

Навіть у радянських тюрмах і таборах українські політв'язні не переставали боротися за права людини, за право нації на самовизначення. Одним з ключових етапів такої боротьби стало Кенгірське повстання. Перед тим ще були Норильське й Воркутинське повстання. А от акція непокори у Кенгірі 1954 року виявилась наймасовішою і тривала 42 дні. На чолі повстання стала група українців під керівництвом Михайла Сороки. Безпосередній привід виступу - розстріл колони в'язнів.

Близько 5 тисяч політичних в'язнів (згодом до них приєдналося ще майже 9 тисяч осіб) розпочали страйк. Для придушення «бунту» до табору направили танки та 1700 солдатів. Під час штурму в бою загинуло понад 700 українських націоналістів.

Хоча повстання зазнало поразки, все ж українські націоналісти перемогли сталінську каральну машину.

Побоюючись повторення бунтів, радянська влада пішла на нечувані поступки: було скасовано табірний режим; в'язні могли вільно пересуватися поза бараками; встановили 8-годинний робочий день, за який платили картами на їжу.

Згодом, у 1955 році, влада переглянула «кримінальні» справи та амністувала багатьох політичних в'язнів.

І тепер мужність українців-в'язнів Кремля не в змозі зламати й репресивна машина Путіна.

(1 Проголосовало)

 

У дохристиянський період Київської Русі своєрідним явищем була архітектура. Будівельні досягнення русичів викликали шану чужоземців. Слов'янські цивільні та оборонні споруди виявились досить складними. На землях, заселених слов'янами, виникали значні й численні міста. Перші з них засновані ще задовго до появи християнства як державної релігії і датуються VII-VIII століттями. Найпершими в Подніпров'ї зародками міст були, ймовірно, Володимирівка (найбільше поселення Трипільської культури), Більське та Кам'янське городища. Німецькі і візантійські мандрівники говорили про Русь IX-X століть, як про країну з великим числом міст. Скандинави віддавна називали східнослов'янські землі «краєм міст». З часом їх число стрімко зростало.

На кінець X століття у Київській Русі існувало 24 міста. Найвідоміші з них - Київ, Чернігів, Перемишель, Червень, Вишгород, Білгород, Іскоростень, Вручай, Любеч, Туров, Пересічен.

В XI столітті з'явилося ще 64 міста. Серед них - Берестє, Белз, Володимир, Буськ, Пінськ, Прилуки, Дорогобуж, Ізяслав, Луцьк, Теребовля, Стародуб, Новгород-Сіверський.

У XII столітті виникло ще 134 міста, зокрема Галич, Дорогочин, Путивль, Глухів, Острог.

У XIII столітті засновано 47 міст - Холм, Львів, Кременець та ін.

Загальна відома кількість міст Київської Русі у IX-XIII століттях - близько 300. Вони за своїми розмірами, системою укріплень, благоустроєм нічим не поступаються багатьом тогочасним містам християнської Європи.