Останні новини
25 березня 2024
24 березня 2024

 

 

1 березня – поминають священомучеників Памфила, Порфирія і Євдокію.

Якоїсь особливої назви цей день у народному календарі українців не зазнав. Однак за сучасним (традиційного літочислення) календарем він є першим днем весни.

У давнину з приходом весни (а це ще й була зустріч Нового року) дівчата ходили кланятися вербі і березі, які вже починали розпускатися. Прикрашали деревця барвистими стрічками, водили хороводи, наспівували веснянки. У такий спосіб вони вітали юну пору року.

З народних приповідок:

- Яким був початок весни – таким може бути і її завершення.

- Як зустрінеш весну, то так і рік сповниться.

- Весна – красна, а літо ще красніше.

- Весною потрібно орати, сіяти, садити, влітку доглядати, восени врожай збирати, а взимку відпочивати.

Тарас ЛЕХМАН

 

 

28 лютого вшановують преподобного Василія Визнавця, який жив у VIII столітті. Він був ченцем, побратимом Святого Прокопія Декаполіта в побожному монаршому житті. Зазнав багатьох переслідувань за те, що різко виступив проти іконоборчої єресі, постав на захист святих ікон.

У народі його називають Василем-Плаксивцем, або Плаксієм. Вважалося, що у цей день весна «повністю забирає своє право від зими», бо «Василь Плаксій зі стріхи капає – весну поквапує»; «На Василя Плаксія любить бути відлига, а то й падати дощ». Чим не Цар Плаксій із казки Василя Симоненка?..

Народні прикмети:

- Граки зграями над гніздами в’ються, то сядуть, то знову піднімаються – погода зміниться.

- Якщо рано відлетіли на північ граки, які зимують на Україні – бути дружній і повноводній весні.

- Якщо сніжок за видолинками – буде врожай на городину і ярину.

-У цей день місяць ріжками вниз – на тепло і добрий врожай.

- Проліски рано зацвіли – весна не відступить.

Тарас ЛЕХМАН

 

 

27 лютого вшановують преподобного Прокопія Декаполіта, який жив у VIII столітті. Палестинець із Десятигороддя, ченець прославився тим, що твердо став на захист святих ікон.

У народі його називають Зимовим Прокопом. Адже іншого Святого Прокопія (Літнього) вшановують у липні. З цього приводу жартували: «Зимовий Прокіп снігом мете, а Літній Прокіп нажне жита сім кіп і збере на городі кріп».

Народні прикмети:

-Якщо на Зимового Прокопа тепло віє, то і старого гріє. Значних тривалих похолодань уже не буде.

-На Зимового Прокопа погода ясна і красна (тепла) – вважай, що зими вже нема.

-На Прокопа погожа днина – літо буде гарне.

-Коли цієї пори дерев’яний пліт (тин) чорніє – на відлигу.

-Стовбури берези здалеку здаються сірими – буде відлига.

-Дрова в печі займаються з кутка і погано горять – буде потепління.

 

 

 

Цей звичай побутував тільки на Херсонщині. 25 лютого, після «власових морозів» і якщо не розпочався Великий піст, відзначали так званий «Бабський празник».

Жінки у своє свято намагалися не працювати. Виняток – намикати три мички з клоччя, щоб потім ними «підкурити корову й теля, оберегти їх від усього лихого». А ще підстригали корові кінчик хвоста, а «волос» закопували під порогом хліва, щоб та влітку добре паслася, не втікала зі стада, не блукала, чемно поверталася додому і давала багато молока. До речі, з цією ж метою обряду «підстригання корові хвоста» дотримувалися і в Карпатах. Але гуцули стригли корові хвоста у травні перед першим вигоном.

На Бабський празник всі турботи по господарству брали на себе чоловіки. Адже у другій половині дня жінки йшли до корчми (чоловікам туди було – зась!) і «замочували корі, щоб були лагідними». Потім, повернувшись додому, днищами (пристроєм, у який застромлювали гребеня у прядку) «били своїх чоловіків, аби ті були чуйними до дружини».

Над дівчатами, які ще не знайшли собі пари, кепкували: «Олеся, на заміж не ласься…». Це було своєрідним нагадуванням про наближення Великого посту, коли весілля не справляють.

Народні прикмети:

- Якщо цього дня відлига, то міцних морозів більше не буде.

- Сніг лежить гребенями – на вітряне літо; жито і пшениця також виляжуть гребенями.

Тарас ЛЕХМАН

 

 

23 лютого вшановують Святого мученика Полікарпа, єпископа Смирни в Малій в Малій Азії, Апостольського Отця, учня Святого Апостола Івана Богослова. У ІІ столітті він був страчений за Христову віру. Духовного отця спалили живцем. Свої терпіння Полікарп переніс мужньо.

Колись вважали, що цього дня варто поспостерігати за воронами. Їхня поведінка протягом зими часто змінюється, буває непередбачуваною, але сповістити про погоду ці пернаті таки здатні.

Народні прикмети:

-Якщо ворони купаються у снігу чи в калюжах талої води – до негоди; каркають усією зграєю, наче хочуть перекричати одна одну – до морозу; влаштовують у небі хороводи – на снігопад; сідають на землю – до відлиги; вмощуються на нижніх гілках дерев – на вітер; облюбували верхні гілки – буде спокійна погода.

-Придивіться до «рослинних» візерунків на шибці. Якщо їхні пагони спрямовані вгору – морози триватимуть довго; а коли вниз – до відлиги.

Тарас ЛЕХМАН

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.