Увійти

Богу Слава, Героям Шана!



Погода в Червонограді
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Новий український портал

(3 Голосов)

 

Зараз Церква визнає святими чотирьох київських князів - Володимира Великого, княгиню Ольгу, Ярослава Мудрого та Мстислава Хороброго. Діяльність останнього понад 200 років замовчувалася, хоча він був канонізований ще в сиву давнину.

Мало хто з пересічних громадян чув про Мстислава Хороброго лише тому, що він розбив перший наступ на Київ предків московитів.

Андрій Боголюбський зібрав у похід велетенське військо (понад 50 тисяч) з числа суздальців, рязанців та інших племен. Це - чи не найбільше військо, про яке згадують вітчизняні середньовічні літописи. Суздальці оточили Мстислава Хороброго у Вишгороді. Його військо 9 тижнів на мурах і біля міста вело бої з нападниками. Розгром суздальців під Вишгородом стався на початку зими 1173 року. Незабаром у Суздалі Андрія Боголюбського вбили змовники, які постали проти його жорстокості. Церква ж визнала Мстислава Хороброго святим.

І ще цікава деталь: син Мстислава Хороброго - Мстислав Удатний 1216 року в битві на річці Ліпиці розгромив військо Володимиро-Суздальського князівства. Як пише літопис, суздальський князь і його брат Ярослав (майбутній батько Олександра Невського) тікали в спідній білизні, загнавши семеро коней і залишивши на полі бою все військо.

Під ударами князів київської династії Володимиро-Суздальське князівство розпалося.

(3 Голосов)

 

Червенська земля, Червенські міста (зумисне пишемо з великої літери) - одна з найзагадковіших сторінок нашого минулого, нашої історії...

Разом із Перемишлем «Повість минулих літ» називає місто Червень, а також землю Червенську «під роком 981». Це, до речі, взагалі перша згадка про будь-які міста на теренах Галичини. Місто лежало при впадіння річки Синюхи в річку Гучву (тепер - Волинська область). Поселення в цій місцевості існувало вже у IX  столітті.

Як і Перемишль та інші західноукраїнські міста, що лежали  в районі політичного та військового суперництва Русі, Польщі, Угорщини, Чехії, Червень виростав спочатку з оборонного замку, який був  збудований у болотистій місцевості. Друге за значенням місто Червенської землі було місто Волинь, яке лежало неподалік столичного града на тій самій річці Синюсі при її впадінні у Західний Буг (нині - біля міста Грубешів у Польщі).

Вперше згадується Волинь у «Повісті минулих літ» близько 1018 року. Назва міста Волинь закріпилася у назві пізнішого Волинського князівства.

Окрім цих міст у Червенській землі були ще й інші, а саме - Володимир, Стоп'є, Угровеськ, Верещин, Комов. Під впливом різних обставин роль стольного граду Червенської землі перебирали на себе у різні часи різні міста.

 

 

(1 Проголосовало)

 

Найвизначніша пам'ятка української церковної архітектури - Собор Святої Софії у Києві, збудований у 1017-1037 роках князем Ярославом Мудрим.

Це - хрестовокупольний п'ятинавний храм. У східній частині містився вівтар. Північний, західний та південний боки споруди оточували два ряди відкритих назовні галерей. Святиню прикрашали 13 золотих бань. Із західної сторони до собору прибудували дві вежі, в яких містилися гвинтові сходи, що вели на церковні хори.

У розбудові й оздобленні Софії Київської візантійські архітектурні традиції  були поєднані з певними елементами національних будівельних звичаїв.

Свідок спорудження храму Митрополит Іларіон так висловився про нього: «Церква чудова й славна по всіх довколишніх країнах, іншої такої не знають в усіх північних землях від сходу й до заходу».

За повідомленням літописця, храм було споруджено на місці битви киян з печенігами, після якої ці степовики більше не робили набігів на Київську Русь.

Сучасного вигляду святиня набула у 40-х роках XVII століття, у період, який зветься «другою золотою добою України», тобто у час, коли розгорталася діяльність Митрополита Петра Могили. Першою справою Митрополита було привести церкву Святої Софії у належний стан і освятити її для богослужіння. Він назвав цей храм «єдиною прикрасою православного народу, головною матір'ю усіх православних церков».

У 30-х роках XX століття собор став центром руху за відродження Української Автокефальної Православної Церкви. У храмі виголошував промови Глава відродженої УАПЦ Митрополит Василь Липківський. У 1991 році тут відбулася інтронізація першого українського Патріарха Мстислава.