Легенди

Окрему жанрову групу у фольклорній творчості українського народу становлять легенди. Легенда – це поетична оповідь про яку-небудь історичну подію, усне народне оповідання про чудесну пригоду, котра сприймається як достовірна. Легенда - приблизний синонім поняття міф; епічна розповідь про те, що відбувалося в незапам'ятні часи.

Як і перекази, легенди покликані зберегти у народній пам'яті й передати майбутнім поколінням знання про історичне минуле народу, пояснити причини виникнення різних явищ природи, їхню суть, зафіксувати народні уявлення наших пращурів про них. На відміну від переказів, легенди менш достовірні, у них допускається вигадане, фантастичне, неймовірне.  Але поряд з цим, легенди - це не прості вигадки, адже беруть свій початок з реальних подій. 

Хоча події у легенді нерідко перебільшуються, у народній свідомості вона все ж сприймається як достовірна розповідь, що відрізняє її від звичайної казки, а фантастичний зміст легенди трактується як диво, творене незвичайними людьми. Фантастика і вимисел легенди – саме ті чинники, за допомогою яких неясне стає зрозумілим, а неможливе – досяжним.

(0 Голосов)

 

Замок Паланок, у місті Мукачеве на Закарпатті, дуже таємничий. Це - колишня резиденція Трансильванського князівства, одним з правителів якого був не хто інший, а сам Дракула!..

У Трансильванському замку підписувалися міжнародні документи, мирні договори, на його території відбувалися народні повстання.

Будучи побудованим, за різними даними, в 900-1300 роках, , звісно, з добудовами, реконструкціями, замок став справжньою пам'яткою архітектури та історії. Пережив незліченну кількість своїх господарів і мешканців, десятки штурмів і облог та зберігся майже в ідеальному стані до наших днів.

Більшою мірою прославили цю фортецю дві жінки - Софія Баторі та Ілона Зріні - свекруха і невістка, які, керуючи замком, встигали ще й ворогувати між собою. І якщо Ілона увійшла в історію як хоробра захисниця, то Софію Баторі спіткала страшна містична слава. Часто розповідають, що ця жінка мала пристрасть до людської крові і не тільки вбивала заради неї, а й приймала криваві ванни, приносячи в жертву 13-річних дівчаток...

Так це чи ні - сказати важко...

(0 Голосов)

 

Хто побував на екскурсії у Луцьку, то не міг не відвідати Замок Любарта - пам'ятку архітектури та історії національного значення, один з найбільших, найдавніших і найкраще збережених в Україні замків.

Будівництво Верхнього замку розпочалося у 1350-ті роки, і в основному було завершено у 1430-ті роки. Хоча, насправді, деякі елементи, як от висота веж, ще змінювалися протягом наступних століть.

Окольний замок почали реконструйовувати у цеглі з 1502 року.

Від часу побудови обидві частини замку були резиденцією Великого князя, а після Люблінської унії - резиденцією королівської влади, де були зосереджені політичні, адміністративні, судові, оборонні, релігійні функції Великого воєводства.

Упродовж XX століття Верхній замок і залишки Окольника були реставровані і на сьогодні відкриті для відвідування. А на початку XXI століття відновлено і невелику частку Окольного замку.

Кажуть, що тут також блукають привиди...

(0 Голосов)

 

Олеський замок розташований на Львівщині, у Буському районі. Він особливо важливий для поляків, бо тут у 1629 році народився майбутній король Польщі Ян III Собеський.

І ось саме про його народження існує дуже цікава легенда. Кажуть, мати народжувала майбутнього полководця під час грози. Але найбільш драматично те, що в цей час на замок напали татари. І оскільки баба-повитуха поклала немовля на чорний мармуровий стіл, вдарив грім. В результаті стіл тріснув, а баба-повитуха оглухла. Тоді цей випадок пояснили, як пророцтво: немовля повинно стати особливою людиною.

Зрештою, так воно і сталося!..

З приходом радянської влади на що тільки не перетворювали Олеський замок, навіть на склад боєприпасів.

У 1951 році в Олеський замок знову влучила блискавка, через що почалася страшна пожежа.Але будова встояла.

Втім, за всі роки його існування стіни таки були добряче знищені. І тільки декілька десятків років тому практично з руїн замок був відновлений.

(0 Голосов)

 

 

Кожен старовинний замок зберігає свої легенди. Багато з них суперечать реальним подіям, деякі зовсім не схожі на правду, навіть доволі містифіковані. Проте люди схильні беззастережно вірити їм. А які таємниці зберігає Кременецький замок?..

Пропонуємо читачам здійснити уявну екскурсію. А саме - в Тернопільську область, до її волинської частини - міста Кременець. Там з гори Бони, на якій стоїть замок, розгортається дуже гарний краєвид.

Існує давня-прадавня легенда про ці місця. Нібито багато років тому, ще до Київської Русі і задовго до будівництва справжнього замку, дочка Тура - воєводи  дулібів Ірва щоранку з тодішньої високої гори, на якій стояла висока кріпосна вежа, милувалася пейзажами. Раптом гору оточило вороже військо аварів. Побачивши вгорі красуню Ірву, ворожий правитель закохався у неї до безтями. Вимагав, щоб йому віддали Ірву, а то повік не зніме облоги.

Дізнавшись про це, дівчина прийняла рішення відмовити. Однак аварське військо було величезним і їм вдалося захопити фортецю. А дівчина, щоб не потрапити в руки чужинців, стрибнула в прірву. Як тільки не шукали вороги її тіла - не знайшли. На місці, де земля поглинула Ірву, забило джерело.

 

 

 

(0 Голосов)

 

 

Замки і фортеці займають перші позиції в рейтингах найвідвідуваніших місць України. Майже кожен з них має своїх привидів, підземні ходи, якими могла б проїхати величезна підвода з чотирма кіньми. Наприклад, таким вважають Підгорецький замок...

Він був побудований в кінці 1630-х років. Спочатку належав гетьману Станіславу Конецпольському, згодом Яну III Собеському, Вацлаву Жевуському. Крім володарів польської корони так само належав поміщикам Сенгушкам.

За часів Жевуського замок був найрозкішнішим палацом на західноукраїнських землях. Але потім будівлю руйнували, грабували і палили, розміщували тут і госпіталь. Чого тільки не робили люди...

І всі, кому, починаючи з XVIII століття, і до сих пір доводилося провести в легендарних стінах замку хоча б ніч, бачили його страшну таємницю - напівпрозору в білому вбранні і з чорним обличчям Марію.

Хто ця жінка, чий привид блукає?..

Виявляється, спокій не знаходила (та й не знаходить) душа вбитої молодої дружини Жевуського - Марії. Він, власне, і вбив графиню в нападі ревнощів. Тіло сховав десь у замку, оскільки поховати з усіма ритуалами свою жертву не міг.

Деякі старожили оповідають, що тіло молодої дружини ревнивий чоловік власноруч замурував в одній з кам'яних стін...