Хоч тепер, за оновленим церковним календарем, свято Стрітення Господнього ми відзначаємо 2 лютого, але для народного фенологічного календаря українців більше пасує «стара» дата – 15 лютого. Фенологічний календар, як правило, не змінити. Адже у ньому йдеться не про церковні свята,а,насамперед, про природні явища, зокрема зміни пір року. У даному разі – про завершення зими і прихід весни. У Природи свої порядки! Тому в народній уяві на Стрітення Зими і Весна (Літо) зустрічаються.

Колись у ніч на Стрітення господар насипав у полумисок пшеницю і ставив його на порозі хати. Вранці перевіряв: якщо пшениця вкрилася вологою, відсиріла, то буде рання весна, а, відтак, - рання сівба; пшениця «суха» - весна запізниться.

Народні прикмети:

Якщо під вечір на Стрітення потепліло, то весна і літо перемогли.

На Стрітення відлига і капає зі стріхи – не буде врожаю хліба.

На Стрітення мітель дорого перемітає – не буде корму.

Відлига на Стрітення ще поверне зиму; мороз на Стрітення прискорить прихід весни.

Тарас ЛЕХМАН