Візитівкою кожного міста є його чистота, порядок, охайно прибрані вулиці, відсутність сміття на бруківках. Це вже потім гість побачить його архітектурні пам’ятники, ансамблі, парки та сквери, познайомиться з мешканцями.
Червоноград не належить до категорії занедбаних міст. Так, то тут, то там (і не тільки у нашому місті) трапляються прориви водопровідних мереж, посеред зими «вивергають» з-під асфальту гейзери гарячої води, десь забиває каналізацію… Ремонт, як правило, потребує певного часу. Потім – упорядкування розритої ділянки, нове асфальтування. Все ж, загалом, місто прибране завдяки невтомним старанням двірників. Праця їхня важка, але благородна, більшість з них трудиться сумлінно.
Більшість! Однак не всі. Ось із якою заявою змушені були звернутися до директора КП «Червонограджитлокомунсервіс» п. Ю.М. Кукоби мешканці одного з мікрорайонів. Цитую фрагментарно.
Ми, мешканці будинків по вул. Грінченка, 4-6, Шевченка, 21 ще у січні 2023 р. зверталися до Вас з проханням замінити на іншого працівника прибиральницю-двірника п. Орленко Ніну Василівну. На жаль, вона неякісно, неналежно і несумлінно виконує свою роботу. Після її прибирання завжди залишається сміття – то на бруківках, то біля контейнерів. Не окроплює водою у під’їздах, коли накопичується багато пилу. А це – явне недотримання норм гігієни, правил прибирання. На зауваження мешканців поводиться брутально.
Прикро, але й дотепер наше прохання залишилося невирішеним.
5 червня відбулися збори мешканців названих будинків, на яких ми вкотре висловили зауваження п. Орленко Н.В. У відповідь вона стала пояснювати, що майстер-комунальник додала їй ще одну ділянку для прибирання, тому вона не встигає впоратися з таким обсягом робіт. Але це, на нашу думку, аж ніяк не є оправданням. Адже і без цієї додаткової ділянки п. Орленко Н.В. ледачкувала, марнувала час.
Отож, просимо замінити її на іншу прибиральницю-двірника.
(Заяву датовано 21.07.2023 р.).
Після цієї зустрічі з мешканцями і попередження про відповідну заву п. Орленко Н.В. невдовзі взяла відпустку (має на це право). Упевнені, що таке сталося не без поради і «благословення» майстра. Мовляв, може якось усе само собою владнається… Та ні, не владнається! Мешканці наполегливі! Спокою не дадуть!
Можна заперечити: а чи не самі мешканці так бруднять, смітять, чинять на зло п. Орленко Н.В. Ні! Мешканці у нас охайні. Викидають сміття у відповідні контейнери. Якщо таких за призначенням нема (скажімо, для одягу, взуття, пінопласту, кераміки, деревини…), то акуратно складають біля смітників.
Звісно, частки сміття залишаються на площадках після його перевантаження з контейнера у спеціальне авто. Але ті ті залишки потрібно прибрати!
У нашому дворі обсяг робіт для прибирання не є аж надто великим. Це не ділянка з алеями, відкритими площадками, пустирями, на яких влітку комунальники постійно косять траву, а восени громадять листя, потім усе «добро» забирають на утилізацію. Безперечно, тут на допомогу двірникам залучають окремих працівників. Але ж і двірники трудяться сумлінно. Головне – було б бажання працювати на совість.
Не хотілося б, щоб завдяки окремим горе-двірникам наш Червоноград перетворився на Давній Рим у найгіршому щодо гігієни сенсі цього слова.
Попри велич Давнього Риму, його мешканці викидали всі нечистоти, відходи, сміття через вікна, через двері просто на… вулиці і тривалий час не прибирали.
До такого у Червонограді, звісно, не вдаються. (Хіба що відверті мерзотники). Але для зовнішнього і внутрішнього (у під’їздах) прибирання комунальному підприємству потрібні сумлінні, совісні працівники!
Степан ГРИЦАЙ