Останні новини
25 березня 2024
24 березня 2024

 

5 (18) березня – свято Конона. Цей достойник Христової Церкви за старих часів вважався покровителем коней.

Апокрифічна легенда розповідає, коли Святий пророк Ілля їздить по небу колісницею, то правити кіньми бере тільки Конона. Він добре на них знається! Всі коні його слухають, з норовистих стають смирними, зі слабких стають міцними і швидкими, бо уміє їх лікувати.

А щоб коні справді були слухняними, працьовитими, здоровими, у цей день господиня (але тільки вона, а не господар) кропила коней свяченою водою.

На свято Конона, як і на Юра, Літнього Миколи, Семена, малих хлопчиків уперше садовили на коней. Хай звикають! Лошаток частували солодким печивом, грудочками цукру. Але, насамперед, привчали дітей доглядати за кіньми, особливо лошатками: принести сінця, напоїти, почистити стійло. Таким чином і діти, і лошатка звикали один до одного. А там, гляди, з дитини стане вправний господар, дбайливий, з лошатка надійний помічник.

Народні прикмети:

- На Конона день ясний – влітку град не зачастить.

- Мороз на Конона скоро відступить.

Тарас ЛЕХМАН

 

У березні погода непередбачувана. І то здебільшого. Вона може змінитися сім разів на день. Березень хоч весну закликає,але зима її ще на поріг не пускає.

Коли у березні вирушаєш у дорогу, то, вважай, що йдеш на манівці, навмання. Не знаєш, чи то валянки, чи то чоботи, чи то черевики взути; чи то буде сніг, чи мороз, чи то дощ і болото.

Баба казала: «Перебула не печі зиму, а на марець виставлю на двір палець». Виставила і замерзла.

- Якщо лютий воду підпустить (відлига), то березень підбере (заморозить).

- Березень хліб похоронить у землі (ранні весняний засів), а серпень забере (завершення жнив).

- У березні заквакали жаби, то зима вже не ступить на поріг.

- Березень граків прилетіти змусить – весні бути!

- Прилетіли лелеки й журавлі, то ще похолодання (сніги і морози) на крилах принесуть, але весні дорогу дадуть.

- Рано прилетіли дикі качки і сіли на водойми – міцних морозів уже не буде.

- Чим пізніше прилетять дикі качки – тим пізніше прийде тепла весна.

- Якщо на початку березня місяць не виходить з туману, то очікуй тривалих снігопадів з мокрим дощем.

- Мокрий березень, вологий квітень і мокрий травень (май) – чекай достатку, буде врожай.

- У березні земля мокра, у травні волога – городина восени заповнить льох.

- Що посієш і посадиш весною, те будеш їсти зимою.

- Заєць шубу змінив – березень наступив (прийшов).

- Береза плаче тільки весною!..

Зібрав Тарас ЛЕХМАН

 

 

1 березня – поминають священомучеників Памфила, Порфирія і Євдокію.

Якоїсь особливої назви цей день у народному календарі українців не зазнав. Однак за сучасним (традиційного літочислення) календарем він є першим днем весни.

У давнину з приходом весни (а це ще й була зустріч Нового року) дівчата ходили кланятися вербі і березі, які вже починали розпускатися. Прикрашали деревця барвистими стрічками, водили хороводи, наспівували веснянки. У такий спосіб вони вітали юну пору року.

З народних приповідок:

- Яким був початок весни – таким може бути і її завершення.

- Як зустрінеш весну, то так і рік сповниться.

- Весна – красна, а літо ще красніше.

- Весною потрібно орати, сіяти, садити, влітку доглядати, восени врожай збирати, а взимку відпочивати.

Тарас ЛЕХМАН

 

 

28 лютого вшановують преподобного Василія Визнавця, який жив у VIII столітті. Він був ченцем, побратимом Святого Прокопія Декаполіта в побожному монаршому житті. Зазнав багатьох переслідувань за те, що різко виступив проти іконоборчої єресі, постав на захист святих ікон.

У народі його називають Василем-Плаксивцем, або Плаксієм. Вважалося, що у цей день весна «повністю забирає своє право від зими», бо «Василь Плаксій зі стріхи капає – весну поквапує»; «На Василя Плаксія любить бути відлига, а то й падати дощ». Чим не Цар Плаксій із казки Василя Симоненка?..

Народні прикмети:

- Граки зграями над гніздами в’ються, то сядуть, то знову піднімаються – погода зміниться.

- Якщо рано відлетіли на північ граки, які зимують на Україні – бути дружній і повноводній весні.

- Якщо сніжок за видолинками – буде врожай на городину і ярину.

-У цей день місяць ріжками вниз – на тепло і добрий врожай.

- Проліски рано зацвіли – весна не відступить.

Тарас ЛЕХМАН

 

 

27 лютого вшановують преподобного Прокопія Декаполіта, який жив у VIII столітті. Палестинець із Десятигороддя, ченець прославився тим, що твердо став на захист святих ікон.

У народі його називають Зимовим Прокопом. Адже іншого Святого Прокопія (Літнього) вшановують у липні. З цього приводу жартували: «Зимовий Прокіп снігом мете, а Літній Прокіп нажне жита сім кіп і збере на городі кріп».

Народні прикмети:

-Якщо на Зимового Прокопа тепло віє, то і старого гріє. Значних тривалих похолодань уже не буде.

-На Зимового Прокопа погода ясна і красна (тепла) – вважай, що зими вже нема.

-На Прокопа погожа днина – літо буде гарне.

-Коли цієї пори дерев’яний пліт (тин) чорніє – на відлигу.

-Стовбури берези здалеку здаються сірими – буде відлига.

-Дрова в печі займаються з кутка і погано горять – буде потепління.

 

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.