Останні новини
25 березня 2024
24 березня 2024

 

Червень – місяць вишень, черешень, лісової малини.., лагідного сонця, довгих днів і світла. А ще – місяць лісової тиші, Птахи змовкають, бо висиджують малят у гніздах, дехто з пернатих уже годує ненаситне потомство. Тому їм ніколи співати, розважати концертами людей. Лісові звірі також доглядають за своїми дитинчатами…

-У червні гостри коси, бо він кличе на покоси.

-Червень прийшов – увесь рік зарум’янив.

-У червні літо на порозі.

-У червні затяглися грози – далі літо буде грозове.

-У червні сіно замокло  - у жнива хліб замокне.

-У червні з косою, у липні з серпом.

-Влітку під час сходу сонця стоїть задуха – ввечері буде дощ.

-Вітер змінює напрямок проти годинникової стрілки – скоро задощить.

-Горобці пожвавилися і цвірінькають під час тривалої негоди  - можна чекати хорошої погоди.

-Зірок на чистому небі не видно – буде буря, гроза.

-Захід сонця світлий – завтра буде погожа днина.

-Буркун перед дощем виділяє різкий запах.

-Комах багато крутиться біля жовтої акації – слід чекати негоди.

-Корови перед дощем дають менше молока.

-Кішка  умивається – на негоду.

-Конюшина складає листочки і схиляється – буде негода.

-Квіти сильніше пахнуть перед дощем.

-Зранку парить – дощ ушкварить.

-Повітря над лісом посиніє – буде тепло.

-Риба в безхмарний день раптом перестає клювати – буде затяжна негода.

-Гарна погода збережеться, якщо небо чистого ясного кольору.

-Ранкова веселка на заході віщує дощ, а вечірня віщує погоду.

-Роса перед дощем довго не висихає.

Зібрав Тарас ЛЕХМАН

 

 

 

31 травня – день пам’яті священомученика Теодота (Феодота). У народі – Федота.

За фенологічними спостереженнями, до Феодота має розвинутися останній дубовий листок. А якщо на дубі вже «маківки з опушкою – будеш міряти овес діжкою». З Феодота земля береться за свій рід.

Садівники дивилися, чи багато зав’язків на плодових деревах – яблунях, сливах, вишнях, грушах, абрикосах… Якщо багато, не попадали від вітру, не зогнили від надмірних дощів, рясних злив, вологи, то буде добрий врожай садовини. Тепер, головне, щоб вони належно наливалися сонячним промінням. Помірний дощик також не завадить.

Пасічники запримітили: якщо у черемхи був довгий цвіт, то будуть добре роїтися бджоли.

Народні прикмети:

-Ластівки сіли у гнізда – весна промайнула.

-Погожий Федот – добрий перший сінокіс.

-Дощ на Федота – може сіно замокнути.

-Гроза на Федота – сіно у болоті.

-Роси випаде багато вранці – буде спекотна погода і ясна днина.

-Сіль у сільничці відсиріла – до негоди.

-На Федота туман довго не спадає – початок календарного літа може видатися мокрим.

Водночас мокрий Федот обіцяє, що буде багато шампіньйонів (печериць). Готуйте кошики!

Тарас ЛЕХМАН

 

 

 

26 травня – свято Лукерії (Ликерії, Гликерії, Лукери), яку у народі називають «гречкосійкою» або «гречаницею». (Зрештою, епітет «гречкосії» з прадавніх часів стосується всіх українців). Колись селяни цей день вважали найоптимальнішим для посіву гречки…

Гречка в Україні – одна з найпоширеніших культур, мабуть, після пшениці і жита. З її крупи вправні господині готують традиційні, делікатесні й дієтичні страви – супи, каші, гречаники, начинки тощо. Відваром гречаного цвіту і зерна лікують цукровий діабет. Гречаний мед також вважається найбільш цінним з-поміж інших сортів меду за лікувальними властивостями та смаковими якостями. Гречана полова – незмінний кормовий продукт при відгодівлі худоби. Отож, гречка має чимало переваг.

Народні прикмети:

Повний місяць у ніч на Лукерії – до врожаю гречки.

Якщо на Лукерії дрібний дощ – добре вродить гречка.

Після посіву гречки у день Лукерії випад два дощики – врожай мусить бути!

…Приємно прогулятися влітку полями, вкритими рясним цвітом гречки, помилуватися красою довкілля, поспостерігати, як невтомно літають і гудуть бджоли, збираючи цінний нектар. Але, на жаль, така естетична насолода не для хворих на астму. Пилок гречаного цвіту, який вдихаємо, тільки посилить недугу, спричинить приступи, алергію…

А от гречана каша нікому не зашкодить!

Тарас ЛЕХМАН

 

 

На сороковий день після Великодня, Воскресіння Христового ми відзначаємо ще одне велике церковне свято – Вознесіння Господа нашого Ісуса Христа. У народній традиції – Вознесіння, Вшестя. Отож, воно належить до так званих «рухомих» свят, які не мають у церковному календарі чітко визначеного дня.

За аграрним календарем українців, в основу якого покладено набутий нашими пращурами багатовіковий досвід роботи на землі, до дня Вознесіння вже мають бути посаджені всі найнеобхідніші для прожиття городньо-польові культури, а деякі з них уже можуть проростати, наприклад, цибуля, часник, кукурудза, подекуди і картопля. Бо на Вознесіння земля найбільше сприяє росту всієї рослинності. І не тільки в полі чи на городі, а й на луках, у лісах…

Доброю ознакою майбутнього врожаю було, коли озимі посіви хліба сягали господарю «по коліна». Тому він виходив у поле перевіряти, чи «не доведеться щось заново засівати…».

Народні прикмети:

-На Вознесіння тепло – буде теплою Трійця, яку відзначають через десять днів.

-Вознесіння з болотом, то і літо буде з болотом, з дощами.

Як обрядові страви, цього дня господині пекли солодке печиво у вигляді драбинок, «щоб Ісусові Христові було легше підніматися на Небо», і прісні тонкі коржі (інколи з маком), які називали «Божими онучами».

До речі, Вознесіння завжди відзначають у четвер. Тому кажуть: «Ніколи не бувати Вознесінню у середу». А от напередодні, у середу, у церквах відправляється окреме Богослужіння, після якого християни вже не вітаються словами: «Христос Воскрес! Воістину Воскрес!», а звичнішими: «Слава Ісусу Христу! Слава навіки Господу Богу нашому!».

Тарас ЛЕХМАН

 

 

23 травня християни східного обряду поминають Святого апостола Симона Зилоту ,одного з дванадцяти учнів Ісуса Христа. За поширення християнства він загинув мученицькою смертю у Персії.

На Симона Зилоту знахарі збирали лікарські трави. Вважалося, що у його день зілля набуває чудодійної сили.

А ще цього святого достойника у народі називають Сівачем, Сіячем.

Кажуть:

Симон оре, а Спаситель сіє – нехай приймається; а я зілля нарву – хай помагається!

Сій пшеницю на Зилота – родиться, як золото.

Але тут слід врахувати двотижневу різницю між старим і новим стилями. Відтак, за «старим календарем» свято Зилоти припадає на 10 травня. Все ж хлібороби вважали: братися до праці, завжди потрібно уповати на Вищі Сили, на Бога!

Хай родить хліб!

Тарас ЛЕХМАН

Всі права захищені. Використання матеріалів сайту і автоматизоване копіювання інформації сайту будь-якими програмами без посилання товариства заборонено ©2020 Probi.