ПЕРЕД МАКОВІЄМ

Надрукувати

13 серпня вшановують святого Євдокима.

Він був родом з Кападокії у Малій Азії. У часи правління цісаря-боговідступника Теофіла служив при його війську. Хоч мав не одну нагоду заподіяти комусь зло, проте зберігав непорушною свою юнацьку чистоту душі і тіла, християнську мораль, сердечно молився (звісно, потайки) і допомагав убогим великими милостинями. Навіть, коли був призначений комендантом, нікому не спричинив кривди.

843 року, коли Євдокимові виповнилося 33 роки (символічно, бо це вік Ісуса Христа), він тяжко занедужав і невдовзі помер. Біля гробу праведного Євдокима ставалися дива зцілення хворих.

Цікаво, що колись цього дня справляли «літні запусти» перед Успенським постом (14-28 серпня). Безперечно, вони не були такими «гучними», як перед Великоднім постом. Адже всі, від малого до старого, тієї пори зайняті нагальною сільськогосподарською працею - косити, жати, зерно збирати. А кожен день, як відомо, на вагу золота, бо «рік годує!».

Але ввечері після виснажливої праці сусіди, родичі могли зібратися за спільним столом (частіше удома, ніж у корчмі), принести хто що може і ситно повечеряти. Добра, щедра господиня з такої нагоди ще й борщ з півника зварила чи гусака запекла...

Проте тримали голову на плечах! Засиджувалися недовго, бо потрібно було належно підготуватися до свята Маковія - букет-маковійку зібрати, у хаті та на подвір'ї поприбирати... А зранку - до церкви! І знову поле чекає...