(1 Проголосовало)

 

Від перших днів існування Київ виконував не просто функцію міста, заснованого на мальовничих пагорбах, а дипломатичного центру майбутньої держави. Отож, місто, як ворота для всього світу, і водночас ворота, через які світ може пізнати Україну. Такими стали Золоті ворота...

Колись, за часів Володимира Великого-Хрестителя (+ 1015 р.), Київ мав площу всього 10 гектарів. Але вже тоді існували так звані Київські ворота, через які всі почесні гості - дипломатичні посланники урочисто в'їжджали.

Пізніше нащадки Володимира Великого, розширюючи межі міста, збільшували кількість воріт. Так, при князі Ярославі Мудрому Київ стрімко зріс до 25 гектарів, а під кінець його правління уже займав 72 гектари. Та, однак, головними залишалися Золоті ворота. Це був парадний вхід до Києва, з прекрасною Благовіщенською церквою над ним, позолоченими банями-куполами. Все це надавало особливої урочистості при в'їзді у місто. Почесні гості та простий люд, посланники великих імператорів, мандрівники, купці тягнулися до великого міста, щоб відчути його красу, неперевершеність. І всі вбачали в головному вході Золоті ворота - особливий зміст, особливий символ державності.