Черняхівська культура, яка виявлена на теренах України, датується II-VII століттями до н.е. Але відома вона не тільки в Україні...

Межі її поширення - лісостепова і степова зони Правобережної та Лівобережної України, а також Молдова, Румунія і південносхідна Польща. Могильник цієї культури був розкопаний (уперше) Вікентієм Хвойкою біля села Черняхів (тепер Кагарлицького району Київської області) 1900 року.

У селищах Черняхівської культури знайдено наземні житла та напівземлянки, у багатьох з яких замість відкритих вогнищ з'явилися печі. Біля помешкань стали будувати господарчі споруди, облаштовувати ями-сховища (нерідко глибиною до трьох метрів) для врожаю. Знайдено багато знарядь праці, виготовлених із заліза: коси, плуги тощо. Були високо розвинуті металургійне та гончарне виробництва. Гончарний посуд вражав різноманітністю. Дуже зросла торгівля з містами Причорномор'я. У внутрішній торгівлі використовували римські монети. Їх виявили понад тисячу. У деяких поселеннях з'явилися скляні вироби. До цього часу виявлено 2500 поселень Черняхівської культури та 350 могильників. Поселення були значними за розмірами - довжиною 1,5-2 км. З них в Україні досліджено 150.

У формуванні Черняхівської культури участь брали різні племена: даки, скіфи, германці, анти, слов'яни. Вторгнення гунів призвело до занепаду цієї культури. Проте її набутки стали фундаментом культури Київської Русі.