Реклама

Погода в Червонограді
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Тимчишин

(6 Голосов)

Я пишу з чужини, щоб сказати,

Як важко рідну хату покидати ...

Як важко пережити біль розлуки –

Та не одна терплю я тії муки.

 

Хто залишив удома тата й маму,

Кого чекає чоловік й дитина.

А ми зробили тут свою державу

В Італії маленька Україна.

 

Та не від щастя ми тут ув’язнились ...

Ми тут раби, лише раб-сила.

І навіть імена у нас не рідні –

А на шляху одна лиш кривда.

 

А на життя тут заробляє вся еліта:

Учитель, архітектор, лікар.

Не вірте, що нам добре тут живеться –

Бо в нас з розлуки серце рветься.

 

За довгі місяці в чужій країні ...

Ми зрозуміли слово ностальгія.

Бо навіть України тут не знають –

Нас «русо» чи «поляко» називають.

 

В усіх у нас одна потреба –

Грошей нема – а жити треба ...

Купить квартиру чи навчатись в ВУЗі,

Створить сям’ю і таке інше любі друзі ...

 

Тут не одна віддала Богу душу,

І не одна здоров’я загубила,

І не одна втратила розум,

Усі ми тут – як тіло без душі.

 

Не ділимось ми тут на регіони,

І не важливо, який вік, освіта.

Усі ми рівні тут, одна родина –

Бо нас єднає слово Україна.

 

Україно! Наша рідна ненько,

Залишишся невдовзі ти саменька ...

роз’їдуться на панщину всі люди –

і все як у рядках Шевченка буде ...

(6 Голосов)

Якби мені колись сказали,

Що буду в наймах працювать –

То я б сміялася без тями,

Сьогодні хочеться ридать.

 

Все залашивши й рідну хату,

Роботу хату і батьків.

Я буду довго пам’ятати:

Печальні сльози нещасливих днів.

 

І я в далекий світ подалась.

На заробітки не з добра ...

Я плакала, коли прощалась

Така вже доленька моя.

 

За що мені такая доля?

І хто це нею скерував ?..

Спішать в неволю українці –

Бо треба гроші зароблять.

 

О, мої любі українці,

За що судилось нам таке ?..

По всьому світі ми чужинці:

А вдама ми – ні се, ні те.

 

І я стерплю усе на світі:

І тяжко буду працювать ...

Щоби моїй родині вього стало –

Щоб рабства їм не пізнавать!

(5 Голосов)

І все на світі треба пережити.

І кожен фініш – це по суті, старт.

І на перед не треба ворожити ...

І за минулим плакати не варт.

 

Тож веселімось людоньки на людях,

Хай меле млин свою одвічну дерть.

Застряг у серце, мов осколок в грудях ...

Нічого, все це вилікує смерть.

 

Хай буже все небачене побаченим,

Хай буде все непрощене-пробаченим,

Хай буде вік прожитий, як належить.

На жаль від нас нічого не задежить.

 

А треба жити, якось треба жити ...

Це зветься – досвід, витримка і гаврт.

І на перед не треба ворожити,

І за минулим плакати не варт.

 

От так, як є, а може гарше,

А може бути зовсім, зовсім зле ...

А поки розум од біди не згіркне –

Не будь рабом і смійся як Рабле!

 

Єдине, що від нас іще залежить,

Принаймі – вік прожити, як належить!

(54 Голосов)

Мітинги, збір підписів, відкриті виступи на захист рідної мови, державності – у нас, в Галичині, є нормою демократії. Влада не чинить жодного тиску, як, наприклад, на Сході чи Півдні України, у тому ж стольному граді Києві. Тому кажуть: «Легко бути українцем в Галичині…». Але ж Схід і Захід разом! Бо всі ми – народ єдиної держави України. Нас об’єднують звичаї, традиції, культура і, звісно, соціальні проблеми та негаразди.

  Тож, передусім, звертаємося до мешканців інших регіонів України, аби продовжили тезу «Легко бути українцем в Галичині…».

  Надсилайте свої художні твори, журналістські кореспонденції, репортажі, інтерв’ю, публіцистичні статті, поезію… на адресу:

   Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

Або зареєструйтеся і пишіть в системі "Написати"

  Ми обовязково розмістимо їх на нашому сайті та надрукуємо у газеті «Літературний Червоноград».

 Автори кращих дописів отримають цінні подарунки.