Реклама

Погода в Червонограді
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

УвС

Шановні відвідувачі сайту «probi.in.ua» у рубриці «Україна в світах» (УВС) Ви маєте нагоду познайомитись з поетами, прозаїками і митцями українського походження, які тимчасово перебувають на чужині, або ж були народжені за кордоном.

Кожен українець, який перебуває за межами нашої Великої Батьківщини може надіслати свої вірші, повісті, статті, картини (якісне фото), чи народні промисли надішліть на ел. адресу  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду , або через систему написати

В такому форматі:

Країна

Прізвище

Фото

Короткий опис про Вас від другої особи

Ваш: вірш, роман, гумореска, фото картин, скульптур, вишивок, гончарських чи ковальських виробів тощо.

 

Відкрийте для себе Україну – якої Ви не знали. З повагою: адміністрація сайту «probi.in.ua».

(6 Голосов)

Я пишу з чужини, щоб сказати,

Як важко рідну хату покидати ...

Як важко пережити біль розлуки –

Та не одна терплю я тії муки.

 

Хто залишив удома тата й маму,

Кого чекає чоловік й дитина.

А ми зробили тут свою державу

В Італії маленька Україна.

 

Та не від щастя ми тут ув’язнились ...

Ми тут раби, лише раб-сила.

І навіть імена у нас не рідні –

А на шляху одна лиш кривда.

 

А на життя тут заробляє вся еліта:

Учитель, архітектор, лікар.

Не вірте, що нам добре тут живеться –

Бо в нас з розлуки серце рветься.

 

За довгі місяці в чужій країні ...

Ми зрозуміли слово ностальгія.

Бо навіть України тут не знають –

Нас «русо» чи «поляко» називають.

 

В усіх у нас одна потреба –

Грошей нема – а жити треба ...

Купить квартиру чи навчатись в ВУЗі,

Створить сям’ю і таке інше любі друзі ...

 

Тут не одна віддала Богу душу,

І не одна здоров’я загубила,

І не одна втратила розум,

Усі ми тут – як тіло без душі.

 

Не ділимось ми тут на регіони,

І не важливо, який вік, освіта.

Усі ми рівні тут, одна родина –

Бо нас єднає слово Україна.

 

Україно! Наша рідна ненько,

Залишишся невдовзі ти саменька ...

роз’їдуться на панщину всі люди –

і все як у рядках Шевченка буде ...

(6 Голосов)

Якби мені колись сказали,

Що буду в наймах працювать –

То я б сміялася без тями,

Сьогодні хочеться ридать.

 

Все залашивши й рідну хату,

Роботу хату і батьків.

Я буду довго пам’ятати:

Печальні сльози нещасливих днів.

 

І я в далекий світ подалась.

На заробітки не з добра ...

Я плакала, коли прощалась –

Така вже доленька моя.

 

За що мені такая доля?

І хто це нею скерував ?..

Спішать в неволю українці –

Бо треба гроші зароблять.

 

О, мої любі українці,

За що судилось нам таке ?..

По всьому світі ми чужинці:

А вдама ми – ні се, ні те.

 

І я стерплю усе на світі:

І тяжко буду працювать ...

Щоби моїй родині вього стало –

Щоб рабства їм не пізнавать!

(5 Голосов)

І все на світі треба пережити.

І кожен фініш – це по суті, старт.

І на перед не треба ворожити ...

І за минулим плакати не варт.

 

Тож веселімось людоньки на людях,

Хай меле млин свою одвічну дерть.

Застряг у серце, мов осколок в грудях ...

Нічого, все це вилікує смерть.

 

Хай буже все небачене побаченим,

Хай буде все непрощене-пробаченим,

Хай буде вік прожитий, як належить.

На жаль від нас нічого не задежить.

 

А треба жити, якось треба жити ...

Це зветься – досвід, витримка і гаврт.

І на перед не треба ворожити,

І за минулим плакати не варт.

 

От так, як є, а може гарше,

А може бути зовсім, зовсім зле ...

А поки розум од біди не згіркне –

Не будь рабом і смійся як Рабле!

 

Єдине, що від нас іще залежить,

Принаймі – вік прожити, як належить!

(54 Голосов)

Мітинги, збір підписів, відкриті виступи на захист рідної мови, державності – у нас, в Галичині, є нормою демократії. Влада не чинить жодного тиску, як, наприклад, на Сході чи Півдні України, у тому ж стольному граді Києві. Тому кажуть: «Легко бути українцем в Галичині…». Але ж Схід і Захід разом! Бо всі ми – народ єдиної держави України. Нас об’єднують звичаї, традиції, культура і, звісно, соціальні проблеми та негаразди.

  Тож, передусім, звертаємося до мешканців інших регіонів України, аби продовжили тезу «Легко бути українцем в Галичині…».

  Надсилайте свої художні твори, журналістські кореспонденції, репортажі, інтерв’ю, публіцистичні статті, поезію… на адресу:

   Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

Або зареєструйтеся і пишіть в системі "Написати"

  Ми обовязково розмістимо їх на нашому сайті та надрукуємо у газеті «Літературний Червоноград».

 Автори кращих дописів отримають цінні подарунки.