Церкви міста

Так вже традиційно склалося, що основою духовності українського суспільства є, передусім, Церква. Безперечно, не виняток цьому Червоноградмісто доволі поліконфесійне та полі етнічне. Є у нас православні, греко-католицькі, римо-католицькі храми, протестантські церкви… Така тенденція спостерігається ледь не з часів заснування КристинополяЧервонограда. Нас цікавить кожна церква, життя і діяльність кожної громади, зокрема у сфері пропаганди суспільної духовності, загальнолюдських цінностей, толерантності, виховання дітей, популяризації української культури, сакрального мистецтва… Про це – у рубриці «Церкви міста».

(6 Голосов)
Колишній костел Св’ятого Духа є найдавнішою спорудою Червонограда. У 1692 році за кошти Юзефа - Феліціана Потоцького було споруджено храм Зіслання св. Духа. Споруда костелу була виконана в стилі бароко. В інтер’єрі костелу ще до 1990 року зберігався розпис XVIII століття і дещо пізнішого періоду. Сюжет більшості розписів становили сценки з життя святого Бернарда та інших видатних діячів цього ордену. Розписи належали пензлю придворного художника Франца-Селезія Потоцького - Станіславу Строїнському. Вівтар костелу також був характерним для доби бароко. Його прикрашали дерев'яні різьблені скульптури, що були характерні західноукраїнським костелам. Навколо центральної частини розміщувалися фігури святих Бернарда та Франциска. На деякій відстані від них стояли статуї пап Григорія і Урбана. Вівтарі в бічних каплицях були виконані за рахунок ілюзорного живопису.
Славився костел своєю реліквією - мощами святого Климентія. При костелі діяв бернардинський монастир. В період найбільшого розвитку міста в монастирі жило 10-12 монахів і кілька послушників. Будівля неодноразово потерпала від пожеж. Після великої пожежі 1852 року у костелі художник Станіслав Родецький поновив поліхромію С. Строїнського. Війни XX століття не завдали шкоди костелу та монастирю. Лише у 1944 році була пошкоджена верхівка купола. Після 1951 року, коли територія відійшла до СРСР, костел був недіючим і використовувався не за призначенням. Поступово він перетворювався в руїну.
(5 Голосов)
Громада УПЦ КП була заснована у 1988 році. Наступного року було вирішено будувати храм на пожертвування парафіян. Була зведена тимчасова капличка на час будівництва храму. Будівництво храмурозпочалося в 1992 році. [37. 5] Автор проекту - архітектор Коваленко В. А. Розпис церкви здійснювали бригади майстрів з Волині, Рівного, Почаєва під керівництвом художника з Рівно. Іконостас, пристіл та тетрапот виготовили майстри зі Львова. Храм розрахований на 600 мирян. Нижня церква буде використовуватись для недільної школи.
В 2010 році відбулося освячення храму Преображення Господнього з престольним празником 19 серпня.
Настоятелем церкви о. Володимиром Ортинським та священником Олександром Яцківим проводиться робота з вивчення закону Божого у школах міста, підготовка дітей до першого св. Причастя. [37. 6]
(5 Голосов)

 

Однією з основних фундацій Франца Сілезія Потоцького в Кристинополі була греко - католицька церква й монастир Ордену Василіан. Урочисте закладення нового храму відбулося в 1771 р., монастиря - в 1772 р. Церква і монастир були зведені по проекту архітектора Івана Зельнера в рисах барокового та класицистичного стилів. У плані вона прямокутна, тридільна. До північної сторони споруди прибудовано будівля монастиря. Зовнішній вигляд монастиря та церкви періодичне видозмінювався через пожежі, що виникали в різні часи в місті. Багато місцевих майстрів та художників працювали над внутрішнім оформленням та оздобленням церкви Серед них найбільший вклад вніс Фелікс Заболоцький -художник із Кристинополя. У 1874 році він позолотив великий вівтар та розмалював пресвітерій. Іконостас виконав у 1893 році монах - єзуїт Сагадин, а ікони для нього намалював львівський художник Кароль Гаймрот Монастир славився своєю чудотворною іконою, яку подарував Франциску - Сілезію робчинський староста Станіслав Садовський в 1765 році. В 1947 році ікону вивезли до Варшави. Повернули святиню Україні 7 квітн 1994 року. В окрузі вона відома як «Кристинопільська Божа Матір». У церкві було ще декілька безцінних реліквій часточка хреста, на якому вмер Ісус, мощі святого Василю Великого, священномученика Йосафата Кунцевича великомученика Георгія Побідоносця. У Кристинопільському монастирі складав обіти  майбутній митрополит УГПЦ Андрей Шептицький.